Обладнання: малюнки учнів, музичний супровід, записи на дошці.
Хід заняття
- Вступне слово вчителя
Діти, попрошу вас привітатися з нашими гостями і хвилинку постояти. Хай першими сядуть уважність і чуйність, другими – сердечність і щирість, а згодом доброта і милосердя.
- Ви завагалися? Чому?
Бачите, наскільки ви різні. Такі ж різні люди оточують вас щодня люди. Їх так багато, але вони такі несхожі між собою: сумні й веселі, щасливі й не дуже, байдужі й щирі, з різними інтересами та смаками. І так прекрасно, коли вони дійсно скромні та добрі. Саме про таку рису як доброта ми й будемо сьогодні розмовляти.
2. Опрацювання матеріалу уроку
- Помітила, що ви уже замислювалися над тим, що таке доброта – звичайна людська доброта. Як розумієте це поняття? Доберіть синоніми.(Чутливе, дружнє ставлення до людей. Привітність, ласкавість, прихильність)
- Важко бути людиною доброю?
- А потрібна у наш час доброта? Можливо, не варто й час тратити на обговорення? Давайте поміркуємо. Ось послухайте…
Доброта - сьогодні така непопулярна річ. Станеш у чергу в їдальні, пропустиш
молодшого школяра - залишишся без обіду. Поступишся місцем у тролейбусі – стій
усю дорогу. Це ж так незручно.
А возитися з голодними бездомними тваринами? Лише бруднитися.
Та й товаришувати з усіма, допомагати з уроками. Ще чого? Тільки час
тратити.
Батькам допомагати теж невигідно. Ну, можливо, за гроші.
Доброта - сьогодні така непопулярна річ
- Тож чи потрібно прагнути стати добрим?
Робити добро треба, бо людина, яка не відчуває приязні до інших, руйнує себе як особистість. На злі свого життя не побудуєш. Зла людина обкрадає себе: не вміє по-справжньому радіти, сміятися, любити. Так помирає у її душі живильне джерело, що допомагає жити, вірити. Залишають друзі, рідні.
Зло руйнує світ. Це розуміли ще наші предки. Саме такі послання залишили вони
для нас у творах усної народної творчості, мудрих книгах.
- Олег досліджував прислів’я про добро. Олеже, скільки прислів’їв тобі вдалося відшукати. Про що це , на твою думку, свідчить?
- Як розумієте запропоновані Олегом прислів’я-поради? (роздати)
ДОБРЕ ДІЛО ТВОРИ СМІЛИВО..
ХТО ЛЮДЯМ ДОБРА БАЖАЄ, ТОЙ І СОБІ МАЄ.
БЕЗ ДОБРОГО ДІЛА НЕМАЄ ДОБРОГО ІМЕНІ.
ЗЛО СИЛЬНЕ, ТА ДОБРО СИЛЬНІШЕ.
СПРАВЖНЯ ДОБРОТА У ВЕЛИКОДУШНОСТІ ДО ТИХ, ХТО ВЧИНИВ ТОБІ ЗЛО.
Найвища наука життя – мудрість. А найвища мудрість – бути добрим. Доброта і чуйність, співпереживання і щиросердечність, уміння розділити чужий біль, вчасно підтримати у важку хвилину, розрадити у горі й біді – це завжди було у характері нашого народу.
У наших традиціях споконвіку зберігалася звичка наділити прохаючого , прихистити подорожнього, надати допомогу немічному, порятувати хворого, заступитися за беззахисного і скривдженого.
Із «Повчання дітям» Володимира Мономаха
- Не забувайте убогих, подавайте сиротам, захистіть удову.
- Не майте гордощів у своєму серці, старших шануйте.
- Не проминіть ніколи людину, не привітавши її, і добре слово мовте.
- На світанні, побачивши сонце, з радістю прославте день новий і скажіть: «Господи, додай мені літа до літа, щоб я честю й добром виправдав життя своє».
- Які ваші вчинки є добрими?
- Чи приємно робити добро?
- Що ви відчуваєте, коли бачите прояви доброти?
- Чи можна добром змінити злу людину? «Вилікувати» зло, егоїзм, жорстокість?
Порадьтеся із сусідом по парті та запропонуйте ліки від «моральних хвороб»(злість, грубість, егоїзм, пихатість, жадібність тощо).
- Серце лікується словом сердечним?
- Як розумієте вислів Т.Г Шевченка: «Раз добром зігріте серце – вік не охолоне»?
- Як бачите, Добро має велетенську силу. Воно завжди перемагає зло. Але справді сильне Добро лише тоді, коли не вимагає подяки, не хизується.
Зустрілися якось на небі Блискавка та Сонце.
Блискавка. Скажи, Сонце, чому тебе люди люблять, а мене – ні? Чому твоїй появі радіють, а моєї лякаються? Адже я така ж яскрава, як ти.
Сонце. Хіба ти не знаєш, що і тварина, і людина тепло любить та ласку?
Блискавка. Якщо я вдарю в сухе дерево, то воно спалахне; людям також тепло буде від полум’я. Та їх це не влаштовує.
Сонце. Річ у тім, Блискавко, що твого тепла вистачає лише на короткий спалах, та й він більше лиха приносить, ніж користі. Ти пишаєшся своєю силою, хочеш слави, а моє тепло безкорисливе, тривале, від нього усе квітує та радіє.
Справжня Любов до людей (а це і є справжня Доброта) ось яка: «Любов довготерпить, любов милосердствує, не заздрить, любов не величається, не надимається, не поводиться нечемно, не шукає тільки свого, не рветься до гніву, не думає лихого, не радіє з неправди, але тішиться правдою, усе зносить, вірить у все, сподівається всього, усе терпить! (Біблія)
Бути добрим – це значить брати участь усім своїм єством у радості чи горі ближнього. Ми – янголи , правда лише з одним крилом. Та можемо літати коли своїм добром обіймаємо іншу людину.
- Погляньте на дошку. До речі прикрасив її своїми малюнками Сашко. Він теж намалював ангелів, але різних. Що означає твій малюнок? (Під час екскурсії почув легенду про те, що довкола людини різні сили, які між собою змагаються. Хотілося б, щоб у нас на плечі сидів хороший білий ангел.)
- Назвіть добрі справи, які люди можуть здійснити один для одного, запишіть їх у «серце доброти», та покладіть у свої маленькі сердечка.
- Подаруйте один одному добру посмішку, добрий погляд, добре слово.
Кажімо більше ніжних слів знайомим, друзям ї коханим.
Нехай комусь тепліше стане від зливи наших почуттів.
Нехай тих слів солодкий мед чиюсь гірку загоїть рану.
( Чи перший біль, чи то останній – коли б то знати наперед!)
Кажімо більше ніжних слів, комусь всміхаймось ненароком,
То не життя людське жорстоке, жорстокі в нас слова черстві…
Кажімо більше ніжних слів!
Не говори про доброту,
Коли ти нею сам не сяєш,
Коли у радощах витаєш,
Забувши про чужу біду.
Бо доброта - не тільки те,
Що обіймає тепле слово.
В цім почутті така основа,
Яка з глибин душі росте.
Коли її не маєш ти,
То раниш людяне в людині.
Немає вищої святині,
Ніж чисте сяйво доброти.
Є моди на зачіски,
На гострі носки в черевиках,
На декольте на сукні
І на короткі штанці,
На плечі – вузькі і широкі,
На вуха – малі й великі,
І навіть на форму браслета
На ніжній жіночій руці.
І ми, незалежні, зайняті завжди ділом,
Хоч пізно, а все ж плетемось у моди тієї в хвості.
Та тільки, правду кажучи, я б дуже хотіла,
Щоб стали навік панівними моди в житті:
Моди на світлі душі,
На прямоту, на сердечність,
На людяність, на гуманність,
На серце, повне щедрот..
Або ще, скажімо, мода
На щиру людську бентежність,
На вічний дух непокори
До скритих лакуз і підлот.
Я вірю в силу доброти,
Добро завжди сильніше злого,
Дає наснагу, щоб цвісти
І світлу обирать дорогу.
Я вірю в силу доброти,
Що має силу роботящу.
Що хоче, щоб і я і ти,
І все було у світі кращим.
- Підсумок уроку.
Заключне слово вчителя
Ця історія трапилась дуже давно у старовинному місті, де мешкав один мудрець. Слава про його мудрість розійшлася далеко за межі міста. Та жив у тому місті один чоловік, який заздрив славі мудреця. І от вирішив він придумати таке запитання, щоб мудрець не зміг на нього відповісти. Пішов чоловік на узлісся, спіймав метелика, заховав його у долонях і подумав: «Запитаю я в мудреця: скажи, о наймудріший, який метелик у мене в руках – живий чи мертвий?». Якщо він скаже «живий», я стисну долоні, і метелик помре;а якщо скаже «мертвий», я розкрию долоні, і метелик полетить. Ось тоді усі зрозуміють, хто з нас розумніший.
Так усе і сталося. Зловивши метелика, лихий чоловік попрямував до мудреця і запитав у нього: «Який метелик у мене, о наймудріший: живий чи мертвий?» І мудрець, який насправді був дуже розумною людиною, відповів: «Усе у твоїх руках, чоловіче.»
У ваших руках, діти, все – обрати добро чи зло!
Нехай ваші вчинки не руйнують світ, а творять Любов, Милосердя, Красу. Творіть добро, попри все. (звучить запис «Так роби, аби хотіло учинити добре діло»).
| 
