Позакласний захід з трудового навчання «П’ять цеглин успіху».
Клас:                                                                              Дата: 
Мета: поглибити знання учнів з предметів, сприяти формуванню в учнів ключових компетентностей (навичок раціонального харчування, керування емоціями, спілкування, співробітництва, усвідомлення пріоритету здорового способу життя),  розвитку творчої уяви, наочно-образного мислення, виховувати працелюбність.
Оснащення заходу: наочні матеріали для матеріального забезпечення проведення заходу, аудіо записи, вишиті рушники.
Здоров’язбережувальні технології: фітотерапія, музикотерапія, пальчикова терапія, ігрова терапія. 
                                  Хід заняття.
І. Актуалізація навчальної діяльності.
Не заперечним є те, що будь хто з присутніх  сьогодні в класі та  поза його межами бажає бути щасливим та успішним.
Які складові необхідні для успішного життя  людини, не залежно від її віку, статі, соціального становища?  (випереджувальне завдання; узагальнені відповіді вчитель вивішує на дошці у вигляді цеглин).
ІІ. Основна частина заняття.
Сьогодні на інтегрованому позакласному занятті ми з вами спробуємо звести власний будинок, «Будинок мого життя» і як результат нашої роботи ми маємо «Пять цеглин успіху»: «Здоров’я», «Мудрість», «Добробут»,  «Затишок», «Духовність». Щоб покласти ці цеглини не достатньо одного розуміння, необхідні ґрунтовні знання та вміння застосовувати їх на практиці.
ІІ.1. Отож, першою цеглиною нашого будинку буде цеглина «Здоров’я».
«Без здоров’я і мудрість незавидна, і мистецтво бліде, і сила в’яне, і багатство без користі, і слово безсиле» (Герофіл, давньогрецький анатом і хірург, основоположник олександрійської медичної школи – бл. 300 р. до н.е.)

Учні об’єднуються в дві команди «Архітектори» та «Будівельники».
«Будівельники» працюють над практичним завданням – скласти меню школяра на день.
«Архітектори» дають відповіді на теоретичні запитання:
1. Повноцінне харчування це…(харчування, що забезпечує організм всіма поживними речовинами).
2. Які продукти забезпечують організм вітамінами? (овочі, фрукти).
3. Яке значення білків в організмі? (будівельний матеріал).
4. Режим харчування це…(чітко визначений час прийому їжі).
5. Яку інформацію можна почерпнути з упаковки? (склад продукту, консерванти, виробник, дата виготовлення та термін придатності).
6. Понад половини енергетичних потреб організму покривається за рахунок цих речовин, що є в їжі. (вуглеводи).
7. У яких одиницях вимірюється енергетична цінність їжі? (калорія).
8. Здатність організму протистояти ушкоджувальним факторам…(імунітет).
9. Назвіть основні принципи раціонального харчування. (регулярність, різноманітність, дрібність).
10.Що означає позначка Е в складі продукту? (консерванти, стабілізатори).
ІІ.2. Цеглина  «Мудрість».
Команди  «Мудреці» та «Розумники».
«Мудреці» складають прислів’я:
Маленька праця краща……….. за велике безділля.
Хочеш їсти калачі……  не сиди на печі.
Як ручки зароблять ….. так і ніжки сходять.
Як дбаєш …. так і маєш.
Діло майстра …. величає.
Праця чоловіка годує… а лінь марнує.
Без труда …. нема плода.
Під лежачий камінь …. вода не тече.
Гірко поробиш….. солодко з’їси.
Чого навчишся… того за плечима не носити.
Команда «Розумники» (відгадують загадки):
1. Яке колесо не крутиться під час правого розвороту? (Запасне).
2. Це нежива істота, але в неї є 5 пальців. (Рукавичка)
3. Яке слово в словнику написано неправильно? (Неправильно)
4. Вантажівка їхала в село. По дорозі вона зустріла 4 легкові машини. Скільки машин їхало в село? (Одна)
5. Якою рукою краще розмішувати чай? (Найкраще ложечкою)
6. Нагодуй мене і я буду жити, але дай води  – і я помру. Хто я? (Вогонь)
7. Хто ходить сидячи? ( Шахіст)
8. Народжуються – летять, живуть – лежать, вмирають – спливають. (Сніжинки)
9. Що намокає, поки сушить? (Рушник)
10. Що більше з неї береш, то більше стає … Що це? ( Яма)
11. Я завжди десь між небом і землею, завжди на відстані. Якщо спробувати до мене підкрастися – я буду віддалятися. ( Горизонт)
12. Йшов чоловік із дружиною, брат із сестрою і швагро із зятем. Скільки всіх? (Троє)
13. Я живу тільки там, де є світло, але щойно воно посвітить прямо на мене – я вмираю. (Тінь)
14. Що може подорожувати по світу, залишаючись в одному і тому ж кутку? (Поштова марка)
15. У якого слона немає хобота? (У шахового)
16. Увечері мені дають завдання на ранок. Я завжди його виконую, але мене все одно сварять. Хто я? (Будильник)
17. Що завжди збільшується і ніколи не зменшується? (Вік людини)
ІІ.3. «Добробут»
Команда «Економісти» дає відповіді на запитання:
1.    Скільки коштує одна чорна хлібина?
2.    Скільки коштує 1 кВт енергії?
3.    Скільки коштує 1 л молока?
4.    Скільки коштує в середньому порція в їдальні?
5.    Скільки коштує піца в шкільній їдальні?
6.    Скільки коштує проїзд в тролейбусі?
7.    Скільки коштує 1 л бензину?
8.    Як з користю можна використати шкарлупу яйця?
9.    Як з користю можна використати заварку від чаю?
10.Чим можна помити голову коли немає шампуню?
    Команда  «Ощадливі  господарі» (показує домашнє завдання, сценку  «Ощадливість у школі».
ІІ.4. Цеглина «Затишок».
Команда «Винахідливі господарі» дає відповіді на запитання:
1.    Як вивести плями від жиру?
2.    Як вивести плями від кави?
3.    Як вивести плями від крові?
4.    Як начистити скло до блиску?
5.    Як забрати запах з холодильника?
6.    Визначити зерно на дотик (манка, рис, гречка, горох, пшоно).
7.    Визначити траву за запахом (багно, ромашка, м’ята, календула, базилік, фенхель, окріп).
Команда «Декоратори» працює над практичним завданням:
Задекорувати скатертину в етностилі, самостійно дібравши матеріали, оформити відповідну квіткову композицію. (учням пропонується значно більше матеріалу ніж потрібно).
ІІ.5. Цеглина «Духовність»
Діти, щоб покласти цю цеглину, ми повинні з вами з’ясувати, що для вас означає духовність. (відповіді дітей)
Підсумок вчителя.
З чого починається виховання духовності особистості? Із закладання фундаменту її з дня народження дитини. Що ж таке українська народна пісня? З наукової точки зору — це глибинна традиційна і сучасна творчість усної діяльності. Можна вживати і інший термін — фольклор. А за змістом — це саме життя, його інтереси, зв’язок з історією народу, його національною свідомістю та соціальними почуттями, з «психологією його творчості»  писав І. Франко. У наших пращурів було цілісне уявлення про оточуючий світ і себе в ньому. Художня творчість гармонізувала життя людини і становила значну частку діяльності (праця, звичаї та ін.).
Народні пісні, музичне мистецтво було невід’ємним складником практично - пізнавальної діяльності людей. 
Життя людини було нерозривно пов’язано з природою і відображалось у пісні. Тому пісенна народна творчість охоплює усі сфери життя людини — від народження до смерті.
   Пісня – духовне обличчя нації. Першою піснею, яку чує людина, є колискова матері. В давні часи знали, що колискова, яку співає мати, може вберегти дитину від хвороб та інших негараздів. Лагідний голос матері, знайомі інтонації, ритмо - інтонаційна побудова колискової, мали свій «магічний» вплив на дитину, вона заспокоювалась і засинала. Спів впливає на дитину тембром маминого голосу, мелодією, ритмом. Потім упродовж усього життя пісня супроводжує людину. Працюючи, люди співали трудові пісні. Жодне календарне свято не обходилося без пісень. Що вже можна казати про весілля, коли всі події супроводжуються різними обрядовими піснями?  
Ще з давніх давен до нас дійшли пісні, які оспівували різні події в житті людини та народу.  Це пісні: трудові, зимового календаря, веснянки, весільні, купальські, жниварські, родинні, в той же час - думи, історичні, козацькі, стрілецькі, чумацькі, жартівливі, сатиричні та багато інших.                
   Кожна подія в історії народу знаходила своє відображення у історичних піснях. У цих піснях відображався патріотизм, героїзм та відданість своїй Батьківщині. Пісня — це єдине ціле звука і мелодії. Ритм — це серце музики, мелодія — її душа.
 «Щасливі ви, — сказав великий російський письменник Лев Толстой молодому студентові-українцеві, — що народилися серед народу з такою багатою душею, народу, що вміє так відчувати свої радощі й чудово виливати свої думки, свої мрії, свої почуття заповітні. Хто має таку пісню, тому нема чого боятися за своє майбутнє, його час не за горами. Вірите чи ні, що жодного народу простих пісень я не люблю так, як вашого. Під музику українських пісень я душевно спочиваю. Скільки в них краси й грації, скільки дужого молодого почуття й сили».
Також у нас, українців, здавна існували та існують звичаї та обряди. 
   Одна з чудових традицій нашого народу – вечорниці. Віддаючи шану минулому, беручи усе найкраще у наше сьогодення, ми на вечорницях відроджуємо усе найдорожче, що є у народу: його мову, пісню, історію…
У листопаді наставала пора відносного перепочинку. Зібрано врожай, зроблено припаси для домашніх тварин, спочивала примерзла нива, а отже, можна зібратися в гурт, повеселитися, поспівати, влаштувати забави. 27 листопада – День Пилипа, і Катерини - 7 грудня були саме такими днями. Давайте завітаємо до однієї з українських хат, де на нас уже чекають добрі господиня і господар. 
(На сцені з’являються дід і баба)
СЦЕНКА "ДІД І БАБА"
Дід:    Щось добреньке з’їсти хочу,
Тільки що – не знаю сам.
Баба:    Голови б ти не морочив,
Що зварила – те й подам.
Дід:    Вареники, борщ і каша,
В животі від них урчить.
Баба:    Вередливий став ти, діду.
Що тобі іще зварить?
Дід:    Знаю, бабо, ти не сердься,
Я, мабуть би, з’їв оце…
Коровай із борошенця,
А туди б ще вбить яйце.
Баба:    Отже, клятий!
Хоч бери, тікай із хати!
Будь по-твоєму, спечу.
(Баба виходить із хати. Дід говорить їй у слід.)
Дід:   Ти готуй, стара, швиденько,
Повечеряєм гарненько.
(До зали)    Баба в мене – молодець!
Але гріх самому їсти
Цей рум’яненький хлібець
(Входить баба, сідає біля діда.)
Дід:    Пам’ятаєш, моя люба,
Як були ми молоді,
Напечем, бувало, хліба -
Повна хата молоді.
Баба:    Танці, співи, сміх до ночі
Вечорниці…А тепер?
-    Давайте, діти, нагадаємо діду й бабі про їхню молодість. Покажемо, що ми знаємо традиції нашого народу, його пісні. Ви вже об’єднані у 2 групи. Розпочинаємо в’язанки пісень.
БЕСІДА ПРО ЛИСТОПАД І НАРОДНІ ПРИКМЕТИ, СВЯТА, ЗВИЧАЇ
Дід:    А ну-мо,  парубки, дівчата,
Відгадайте загадку:
Каплі з неба, дахів, стріх, 
Дощ холодний, перший сніг:
Почорнів від листя сад.
Що за місяць?  (Листопад)
Баба:    Листопад – жовтню син, зими – рідний брат. Це місяць, у якого на похваті і віз, і сани. А ще його в народі називали: напівзимник, ворота зими, грудкотрус, падолист, братчини.
Дівчина:    Братчини… Яка незвичайна назва! Вперше чую це слово!
Хлопець:    А мені бабуся розповідала, що братчини – це оглядин зими і зустріч першого снігу, так звані, «обнови самоткані». До Свята Михайла, 21 листопада, який мав приїхати на «білому коні» і сповістити про зиму, готували медові напої. На свято сходилися всі мешканці, які брали участь у колективних іграх, пов’язаних із зустріччю зими і першого снігу.
Дівчина:    Так ось чому в народі кажуть: «На Михайла зима саньми приїхала»?
Хлопець:    Якщо на Михайла ніч ясна, то буде зима сніжна і гарна.
Дівчина :   А 4-го листопада відзначали свято Казанської Божої Матері. Якщо цього дня небо заплаче, то за дощем прийде зима.
Хлопець:    14-го листопада теж урочисте свято Кузьми і Дем’яна, які були ковалями і начебто відкрили секрет вогню, виготовили перший плуг. Саме завдяки їм людина оволоділа землеробством.
Хлопець:     Святим без грішникам Кузьмі і Дем’яну приписується ще одна висока місія. Вони захисники людей і тварин від укусів змій та інших гадів. На Кузьму і Дем’яна відзначали зустріч зими, так звані курячі іменини. Вважалося, що в цей день, 14-го листопада, обов’язково буде мороз. Із цього приводу казали «Кузьма з Дем’яном ковалі: закують дороги й річки – до весни не розкувати».
Дівчина:    А від Пилипа – 27 листопада – починається піст. З цього дня жінки пряли кужіль на полотно.
Дівчина:     В народі про листопад казали: «Якщо листопад дерев не обтрусить, то зима довгою бути мусить».
Хлопець:     Листопад уриває дня, а накликає ночі.
Дід:    У листопаді сонця, як у старої баби – чепуріння.
Баба:    Тю, насмішнику! У тебе ж не жінка, а маків цвіт. Гарна хазяйка не літами, а пирогами. А як дівкою була, я ж тебе причарувала.
Дівчина:     Дівчата, бабуся Одарка чарувати вміють! Бабуню, ходіть-но сюди, ближче до нас. А ну хлопці, гайда на двір! Не місце вам у хаті.
(Хлопці уходять з хати. Бабуся іде до дівчат)
Баба:    Ой, дівчата, що вам стару слухать? Ну, та добре вже! Було колись так: «Як зацвіте півонія чи рожа, то її стережуть, щоб ніхто не зрізав і дівочу долю не вкрав. Мати цю першу квітку зриває і миє нею дочці коси, щоб мала добру долю. Дівчата в любистку, чебреці та м’яті голову мили, щоб хлопці любили».
Дівчина:     Було колись так: як дівчина вже мала шити сорочку на весілля своєму молодому, то ще й чари до того робила. Знайде десь крильця з кажана, сховає їх на дорозі і чекає, поки її хлопець, три рази через них переступить. Тоді намотає на них червоні нитки, закопає той клубок під порогом або десь там, де худоба пасеться і чекає 9 днів. Через 9 днів викопує і тими нитками вишиває сорочку. То вже означає, що її милий ніколи не зрадить.
Дівчина:      Мене бабуня вчила, що треба насипати в миску каші і йти на двір, кликати судженого на вечерю, бити ложками по долонях. Звідки пес загавкає, туди заміж підете.
Дівчина:     Півня принесуть, кинуть  перед ним жменю зернят, поставлять дзеркальце, водичку й горнятко. Яким буде майбутній чоловік? Чи господарем, чи п’яницею, чи франтом?
Дід:     Дівчата! Ви ж такі молоді та гарні, вас і без чарів хлопці полюблять. Як гарну молодицю побачу, все думаю: «Господи, забрав здоров’я, забери грішні думки!».
Баба:    Ти, Миколо, думай, що кажеш! Не вернеться твоє, не вигадуй. Послухай краще, як дівчата співають.
ІІІ. Запрошуємо на гостину.
Учні виконують пісню «Зелене жито, зелене», пригощаються чаєм із трав.