Головна
Реєстрація
Вхід
Середа
15.05.2024
20:20
Вітаю Вас Гість | RSS
Сайт Мельничук Людмили Василівни,

вчителя креслення і трудового навчання


Меню сайту

Категорії розділу
Мої файли [0]
Науково-методична діяльність [20]
Педагогічна діяльність [48]
Позаурочна діяльність [11]
Виховна робота [7]
Методичне об'єднання [15]
Класний керівник [4]
Робота з обдарованими дітьми [3]

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

 Каталог файлів 
Головна » Файли » Педагогічна діяльність

Урок креслення: "Призначення і особливості складальних креслень"
[ Викачати з сервера (42.0 Kb) ] 24.12.2016, 19:23

     Тип уроку: лекція з елементами бесіди.
Обладнання та засоби навчання: підручники, плакати, вироби учнів..

ХІД УРОКУ
1. Організаційна частина. (5.. хв)
1.1 Перевірка наявності учнів.
1.2 Перевірка готовності учнів до занять.

2. Формування нових знань. (25..хв; фр.)
2.1     Актуалізація опорних знань учнів. .   
2.2    Повідомлення теми та освітньої мети.
2.3    Перелік питань до розгляду.
1 Загальні поняття.
Багато предметів, якими користуються люди у побуті і на виробництві, неможливо виготовити суцільними. Окремі їх частини в процесі використання повинні зазнавати взаємних переміщень, інші частини спрацьовуються чи руйнуються, і їх потрібно періодично замінювати. Тому переважна більшість знарядь праці, побутових приладів, засобів пересування тощо складаються з окремих частин, певним чином з'єднаних і пристосованих одна до одної. Кожна з цих частин має своє призначення.
Окремо виготовлені частини, з яких складають предмети різного призначення, називають деталями. Вали, осі, втулки, диски, шківи, кришки, корпуси, кронштейни, важелі — все це деталі. Слід зауважити, що деталі — це суцільні неподільні предмети.
Виріб, складений з окремих деталей, називають складальною одиницею. Кількість деталей у виробі залежить від складності його конструкції.
Креслення, які ви вчились виконувати раніше — це креслення деталей. Щоб скласти виріб з окремих деталей або уявити його будову, потрібне інше креслення — його називають складальним. На складальному кресленні виріб зображують у складеному вигляді з усіма деталями, що до нього входять.
На виробництві спочатку виготовляють кожну деталь за її кресленням. Потім за складальним кресленням з'єднують їх у виріб.
Складальні креслення, на відміну від розглянутих раніше, містять зображення взаємозв'язаних деталей. Усі вони показані на кресленні. Відомості про кожну деталь (її назва, кількість у виробі, матеріал деталі) заносять у спеціальну таблицю, яку називають специфікацією Щоб скласти специфікацію, кожній деталі призначають порядковий номер, який проставляють на поличках ліній-виносок.
1    Зображення
На складальних кресленнях можуть бути вигляди, розрізи та перерізи. Вигляди розташовують в проекційному зв’язку. Крім основних виглядів використовують, за потреби, додаткові та місцеві.
Щоб виявити будову виробу, складальні креслення звичайно містять розрізи та перерізи. Розрізи можуть бути повними й місцевими. На симетричних зображеннях поєднують половину вигляду з половиною розрізу (чи їх частини). За допомогою перерізів пояснюють форму окремих деталей, що входять до складу виробу.
Вибір зображень на складальному креслені залежить від потреби з'ясування форми і взаємного розміщення деталей виробу.
Виконують зображення на складальних кресленнях за вже відомими вам правилами. Тут ми лише нагадаємо деякі з них.
1. Вигляди, розміщені у проекційному зв'язку, не позначають і не надписують.
2. Додаткові і місцеві вигляди позначають стрілкою з літерою.
3. Розрізи позначають розімкненою лінією із стрілками і літерами.
4. Якщо січна площина збігається з площиною симетрії і зображення розрізу розміщене на місці відповідного вигляду, то розріз не позначають.
5. Місцеві розрізи обмежують суцільною тонкою хвилястою лінією.
6. Штриховка однієї деталі (чи однакових деталей) на всіх її зображеннях виконується з нахилом 45° в один бік із однаковою відстанню між лініями.
7. Суміжні деталі штрихують в різні сторони.
8. Місце дотику двох суміжних деталей показують однією суцільною товстою основною лінією без її потовщення (подвоєння).
9. Якщо в розріз потрапляють три і більше деталей, що дотикаються, то змінюють відстань між лініями або напрям штриховки.
10. Більшу відстань між лініями штриховки залишають для більших деталей.
11. Вузькі площі перерізу, ширина яких на кресленні дорівнює 2 мм або менше, показують зачорненими.
3 Розміри
 Ви вже знаєте, що за складальним кресленням виріб збирають з окремих деталей, виготовлених раніше. Тому розміри окремих деталей на складальному кресленні не потрібні і їх не наносять. На ньому потрібні лише ті розміри, які визначають правильне розміщення деталей у виробі, розміри поверхонь чи елементів, якими приєднують складальну одиницю до інших виробів. На всіх складальних кресленнях наносять розміри, які визначають найбільші довжину, висоту і ширину виробу, тобто габаритні розміри.
Установочні розміри вказують, якщо виріб повинен кріпитися або встановлюватися до іншого виробу або монтуватися.
Приєднувальні розміри – це розміри, які необхідні для приєднання до виробу іншого виробу, що працюють разом.
2    Специфікація і номери позицій
 На складальному кресленні всі складові частини виробу нумерують (згадайте, для чого це роблять). Ці номери називають позиціями. Номери позицій наносять на горизонтальні полички, від яких проводять лінії-виноски, що закінчуються точками на зображеннях деталей. Якщо зображення невелике чи зачорнене у перерізі, лінію-виноску закінчують стрілкою. Полички і лінії-виноски проводять суцільними тонкими лініями.
Позиції показують на тих зображеннях, на яких відповідні складові частини проеціюються як видимі, — як правило, на основних виглядах чи розрізах. Щоб легше було знаходити номери позицій на складальному кресленні, полички групують у рядок чи стовпчик на одній лінії і розміщують паралельно і (або) перпендикулярно до основного напису (а). Для групи кріпильних деталей, призначених для одного місця кріплення (наприклад, болт, гайка і шайба) застосовують спільну лінію-виноску (б). У цьому разі полички сполучаються тонкою вертикальною лінією.
Лінії-виноски проводять так, щоб вони не були паралельними до ліній штриховки, а також не перетинались між собою і з розмірними лініями.
Номери позицій, призначені деталям виробу, заносять до специфікації. Для складних виробів специфікації виконують на окремих аркушах формату А4. На навчальних кресленнях і на кресленнях формату А4, якщо виріб не складний, специфікацію суміщують з кресленням і розташовують над основним написом..
3. Закріплення знань. (5.хв;………..)
1. Чому предмети, якими користуються люди, не завжди можуть бути суцільними?
2. Що таке деталь?
3. Що називають складальною одиницею?
4. У чому різниця між кресленням деталі і кресленням складальної одиниці?
5. Для чого призначені складальні креслення?
5. Підведення підсумку заняття. (10.. хв)
5.1   Домашнє завдання: § 11,1, §11,2

 

Категорія: Педагогічна діяльність | Додав: sasha-str
Переглядів: 287 | Завантажень: 8 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar

Вхід на сайт

Пошук

Друзі сайту
  • Луцька ЗОШ №13
  • МОН України
  • Управління освіти
  • Луцька міська рада

  • Copyright sasha-str © 2024
    uCoz