Вступ

Об’єктом нашої творчої діяльності ми обрали комплект, який складається з пов’язки-гребінця та браслета.

       Чому саме ці об’єкти? Поскільки прикраса для молодої панянки, то ми вирішили, що це має бути щось досить легке, ніжне, індивідуальне, що би підкреслювало її красу і неповторність. Бажано, аби прикраси були ексклюзивними і авторськими, що в повній мірі підкреслюватиме стиль одягу, а головне відповідало йому. І ще один не мало важливий фактор, враховуючи можливість виконання, обраних нами прикрас, в різних техніках, з різних матеріалів, бажано аби на виконання їх витрачалось не багато часу; що є запорукою, що наша пропозиція буде підтримана молодими емансіпованими особами і водночас відродить інтерес у підростаючого покоління до рукоділля і буде виховувати естетичні смаки, почуття красивого і міри.

1. Еволюція розвитку.

Актуальність нашого вибору підтверджується і його історією виникнення, розвитку та вдосконалення. Зрозуміло, що нам прийдеться розповідати про кожну складову нашого комплекту окремо, оскільки історія виникнення і їх еволюція дещо різняться.

          Так археологічні дослідження підтверджують, що перші браслети відносяться до періоду, палеоліту. Це були кістяні прикраси з чітким геометричним рисунком. В IV столітті до нашої ери, в Єгипті, браслет використовувався як прикраса для жінок і чоловіків. Переважно це були прикраси з дорогоцінних металів та каменів. Якщо заглянути в XI століття нашої ери, то браслет використовується в німецьких воїнів як засіб захисту і ознака доблесті. І вже з XII століття браслет стає виключно жіночою прикрасою (рис.1., розділу 2 )

Другий елемент нашого комплекту „у великій моді” відноситься до головних уборів, а саме до шляпок Габріель „Коко” Шанель Осво. Першим магазином, що відкрила Шанель в 1913 році був магазин шляпок, ці вироби і були початком великої моди Шанель. Та всетаки аналоги нашій прикрасі йдуть з часів Древнього Єгипту. Про мистецтво того часу говорять, як про саме жіноче мистецтво. Коли даний елемент використовувався як частина, завдяки якій, кріпилась фата. Правителі Вавилоні і Ассирії носили довге волосся, часто зібране, яке прикрашалося золотими і шовковими стрічками. (рис.2., розділу 2)

      Широке використання стрічок з бантами спостерігається у XVIII-XIX століттях. Їх використовують як окремі елементи зачісок, так і для прикраси шляпок та прикріплення чепців.(рис.2., розділу 2)

       За часів Античного Риму жінки надавали перевагу прикрасам з дорогоцінних металів та каменів. В цей час як і у

Древньому Єгипті широке використання для оформлення зачісок мають найрізноманітніші гребінці.(рис.3., розділу 2)