Відкритий інтегрований урок з трудового навчання та мистецтва в 8 класі

Тема: «Українська вишивка, українська пісня – генетичний код нації. Вибір та обґрунтування теми проекту. Розробка ескізного малюнка виробу. Створення візерунка для вишивання ».

Підготували та провели вчителі трудового навчання
Мельничук Л.В.,
мистецтва
Остапчук І.І.
 
Дата: 24.01.2019                Клас: 8
№ уроку  17

ТЕМА: Українська вишивка, українська пісня – генетичний код нації. Вибір та обґрунтування теми проекту. Розробка ескізного малюнка виробу. Створення візерунка для вишивання.
ЗМІСТ ЗАНЯТТЯ:
1.    Теоретичні відомості:
- технологія виготовлення вишитих виробів (мережка, гладь, хрестик);
- символіка в українській вишивці;
- ескіз візерунка виробу;
- українська пісня у виконанні Квітки Цісик .
2. Практична робота: 
створення візерунка для вишивання.
МЕТА ЗАНЯТТЯ:
1.    Навчальна: 
засвоєння знань про види лічильних технік, їх використання, поєднання  у вишивці, символіку в українській вишивці.
2. Виховна: 
сприяти вихованню патріота своєї країни,
виховувати в учнів естетичні смаки,  уважність, працелюбність, доброзичливість, взаємоповагу під час колективної роботи, виховання акуратності та старанності під час виконання робіт.
3. Розвивальна :
використовуючи інтегровану діяльність сприяти розвитку в учнів творчих компетентностей, компетентностей розвитку та саморозвитку, продуктивної творчої діяльності, наочно-образного мислення, зорової пам’яті, просторової уяви. Розвивати вміння з організації робочого місця, дотримання санітарно-гігієнічних вимог.
4. Профорієнтаційна:
ознайомити учнів з професією вишивальниці, співачки.
ОБ’ЄКТ ПРАЦІ: ескіз візерунка для вишивання; 
    українська  пісня.
ДИДАКТИЧНІ ЗАСОБИ:
–    вчительська презентація;
–    візерунки імен;
–    робочий зошит;
–    ілюстрації з журналів (візерунки зібрані Ольгою Косач);
–    вишиті вироби.

ОБЛАДНАННЯ, ІНСТРУМЕНТИ, МАТЕРІАЛИ :
•    аудіо записи;
•    кольорові олівці;
•    телевізор.

ТРУДОВІ ДІЇ, ПРИЙОМИ ТА ОПЕРАЦІЇ:
аналіз, синтез, систематизація та узагальнення знань з теми вишивка та українська пісня, ескіз візерунка для вишивки.
МЕТОДИ НАВЧАННЯ:
розповідь, демонстрація, робота в групах, самостійна робота,інтерактивні методи.

ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ:
фронтальна.

Тип уроку: інтегрований, комбінований.

СТРУКТУРА УРОКУ:
I. Організаційний етап. ________________________________       0.5 хв.
II. Етап підготовки учнів до активного засвоєння знань. Етап всебічної перевірки знань.   _______________________                                       5 хв.
IIІ. Засвоєння знань:
1. з теми виготовлення вишитих виробів ____                                  10 хв.
2. засвоєння знань з теми українська пісня _______________         10 хв.
IV. Етап закріплення нових знань. _______________________      1 хв.
V. Практична робота.       _______________                                    15 хв.
V.1.Вступний інструктаж. ______________________________      1 хв.
V.2.Самостійна практична робота учнів та інструктаж вчителя      13 хв.
V.3.Заключний інструктаж. _____________________________     1 хв.
VI. Прибирання робочих місць.                                                         1 хв.
VII. Підведення вчителем підсумків заняття. ________________     3 хв.
VIIІ. Етап інформації учнів про домашнє завдання.  ____               0.5 хв.

ХІД І ЗМІСТ ЗАНЯТТЯ
I. Організаційний етап. (1 хв.)
1) перевіряю присутність учнів;
2) перевірка підготовленості учнів до заняття (зошит, підручник, спецодяг,  інструменти: кольорові олівці, фломастери);
3) ознайомлення учнів з планом заняття.

ІІ. Етап підготовки учнів до активного засвоєння знань. Етап всебічної перевірки знань. (5 хв.)
ІІ.1. Вправа «Асоціативний кущ».
Учні висловлюють свої думки з приводу асоціацій які в них викликають українська пісня та українська вишивка (робимо записи на дошці).
Що спільного?
Підведення учнів до теми уроку.
Українська вишивка, в більшості, нами сприймається як елемент оздоблення. Та наші предки закладали в візерунки значно більше. Для них це був своєрідний генетичний код, оберіг, продовження роду, побажання процвітання, родючості, довголіття, здоров`я, любові…… Отож втратити такий спадок ми не маємо морального права.
Проектування діяльності.
Очікування від уроку (учні записують на стокерах).
 ІІ.2.  Для повторення раніше вивченого матеріалу я проводжу усне фронтальне опитування:
1. Які вироби можна оздобити вишивкою?
2. Вправа «Ключові слова»: Геометричний, рослинний, антропоморфний, зооморфний.
3. Чи залежить вибір тканини від виду орнаменту?
4. Які види технік ми вже знаємо і їх особливості?
5. Які техніки є поєднуваними, а які ні? Чому? 
ІІІ. Засвоєння знань з теми виготовлення вишитих виробів.(10 хв.)
1.Символіка в українській вишивці. Розповідь за презентацією «Таємничі коди нації».
Якими різноманітними є сучасні вишиванки: однотонні та різнобарвні, багаті та ніжні, вишиті квітами та геометричним візерунками… Та чи знаємо ми, що за узори насправді прикрашають наш одяг, якими древніми є їхні основи, що вони означають та чому виглядають саме так.

Яка сакральна геометрія захована у скарбах бабусиних скринь? Це ж не просто кола, ромби, гілки і спіралі, ці фігури створювались десятки століть тому як унікальні символи. У часи, коли наші предки володіли магічним зв’язком зі світом Природи: рослин, тварин, небесних світил. Символами Сонця, Землі, Всесвіту, Роду вони малювали свою долю, відтворюючи їх на полотні, виписуючи таємничі древні знаки як заклинання, як обереги, як коди свого роду.
 
 
Дослідники розповідають, що у давні часи процес вишивання можна було назвати ритуалом – за нього брались у визначені дні, із чистими світлими думками, закладаючи позитивну енергію у свою працю.
Цікаво, що тоді жінки не копіювали чужі узори, не відшивали їх з інших виробів чи схем. Їх роботи були індивідуальними. Жінка володіла "мовою" орнаментального письма, де через кольори, лінії, візерунки створювала абсолютно унікальну річ, закодовану на добру долю для себе, чи рідної людини. А от відшити чужий узор для сорочки, наприклад, означало взяти на себе чужу долю. 

Вишивання не було роботою чи наукою, швидше магією, вмінням передати своє світовідчуття, свою внутрішню енергію, закодувавши її на полотні. Дивовижно, та зауважте, що саме слово "вишивка" походить від "вишній", божественний і перекладається на грецьку як "космос".
Характерна ознака стародавньої вишивки – її лаконічна довершеність. Тут нема нічого зайвого, кожна деталь не випадкова. Узори вишивок – це особливі письмена. Не дарма на Гуцульщині серед вишивальниць заведено було говорити: "Я таку сорочку випишу". Тому зображення тварин, людей, зірок, рослин тощо, були "виписані" в орнаментах.  

"Сорочка  складалася  із  шести  чотирикутників  різної  величини,  і  якщо  б  виміряти  їхнє  співвідношення,  то  в  ідеалі  ми отримали  б  золоту  пропорцію.  Ці  чотирикутники  з'єднувалися  між  собою  за  допомогою  хрестиків,  вишитих,  як  правило, чорними  нитками:  аби  жодна  стороння енергія  не  могла  крізь  шви  проникнути  до людського  тіла,  бо  хрест  своєю  енергією "розтинає",  знищує  негативну  енергію,  а чорний  колір  її  поглинає. Низом,  на  грудях  і  на  рукавах  вишивалися  священні  коди  сили:  для  маленьких діток  вони  кодувалися  переважно  у  рослинних  орнаментах,  що  символізували дерево  життя,  у  зірочках-оберегах,  у  простих  хвилястих  лініях  з  точками,  що  символізували  первинні  сили  природи  -  воду і  вогонь" [Чумарна М. Код української вишивки].
Ці сакральні коди переносили ніжні жіночі руки на біле полотно. З давніх віків, з роду в рід і до сьогодні. Так була відтворена і збережена священна сила роду, енергії природи і божественне начало. Тому так шанують українці вишиванку, одягають її, пишаються нею у всі часи.
 
 
 

Коло
Відомо, що найбільш древніми є прості геометричні орнаменти. Коло є одним із початкових. Як символ сонця воно походить із язичницької релігії, де означає божественну, життєдайну енергію. Коло це також безперервність буття і вічність. Загалом цей символ, що може зображуватись у багатьох варіаціях, має чи не найбільше різноманітних значень. Круг із крапкою всередині є центром світобудови, в українській  символіці –  це  також  символ  сонця.   Круг як символ божественної чистоти для нас – це вінок нареченої. Коло як сонце із променями, що виходять на зовні, дарує силу та енергію. Водночас промені, обернуті всередину – навпаки забирають енергію, таке коло може символізувати пустоту.
"Чистий" символ кола нечасто можна зустріти саме у вишивці (більше на дерев`яних виробах чи у писанках), та він завжди присутній у поєднанні з іншими фігурами, як елемент складнішого візерунку. Круг можна розпізнати у Дереві життя, зокрема на весільних рушниках.
 
 
Квадрат
Ця фігура є однією із центральних в орнаментах багатьох культур. Вона символізує досконалість, гармонію, порядок. Перехрещений квадрат, який часто вишивають зокрема на чоловічих сорочках, означає "земне поле". Квадрат в українській традиції є одним із символів землі. Ідея цієї фігури – у розмежуванні простору, виділенні якоїсь частини (поля). Духовно квадрат символізує Матерію, як коло – символ досконалості – дух. Тобто, квадрат протилежний до кола. Квадрат – знак особливого числа 4, яке українці розуміли як символ першоелементів. Це чотири точки земної кулі: сторони світу; пори року; життєві цикли; частини доби…
Квадрати на вишивках можна зустріти розташованими у ряд в стрічкових композиціях, також як частини складніших елементів.
 
 

Світове дерево
Його ще називають Деревом життя. Цей символ зустрічається у мистецтві тих народів, модель світобудови яких містить три складових: підземне царство, земний світ і небесне царство. Дерево зображає: корінням – минуле, стовбуром – сучасне, кроною – майбутнє. В українській вишивці цей символ можна впізнати не лише у розгалуженому дереві (яке є як симетричним так і асиметричним), а й у колоску, снопі, гілці, навіть виноградній лозі. У ньому водночас закладено істину єднання трьох світів та образ роду, продовження життя. Зустрічаються складніші композиції, де мотив дерева замінює жіночий образ. Жінка із піднятими руками – це Велика Богиня або Праматір, яка є втіленням самого життя.
Узори зі Світовим деревом найбільше пасували великим вишитим рушникам. Розмірами у 3-4 метри, вони прикрашали оселі та храми. (Найбільш поширеними були у Центральній Україні).
 
 

Ромб
Ромб є архаїчним знаком. Його пов`язують із плодючістю людини і землі. Основою розшифрування значення символу є чоловіче та жіноче начало. Він складається з двох трикутників. Та найцікавіше те, що в праукраїнському розумінні три кути ромба тримає жінка (як три кути оселі), а лише четвертий – чоловік, який завершує цілісність. Ромб (із крапкою посередині) є символом засіяного поля, яке мало надзвичайно велике значення для наших предків, означало достаток і добробут.

Ромб, або як його ще називають, Трипільський квадрат – це також образ борони – інструмента, що готує землю до засіву. Крім простого ромба на українській вишивці дуже часто зустрічається ромб з гачками (вусиками). Цей знак називають "жаба" і символізує він плодючість. Адже ця тварина у давніх віруваннях пов`язувалась із небесною вологою, яка дає життя.
Ромбоподібні узори вишивали на весільних рушниках та на весільному одязі молодої. Одяг із вишитими ромбами молода жінка, завагітнівши, мала носити аж до народження дитини. Адже цей символ слугував сильним оберегом.
 
 

Трикутник
У давніх віруваннях це символ вузької брами, що веде до вічного життя. Символ єдності трьох світів: земного або явного, підземного або невидимого, небесного або духовного. Це три стихії — вода, вогонь та повітря. Три рівні буття, тривимірність світу, Свята Трійця у пізнішій християнській релігії – про значення числа 3, яке відображає трикутник, нам відомо багато. Символ трикутника здавна асоціюється зі стихією Вогню. Деякі дослідники вважають сучасною варіацією трикутника знак тризуб.
Трикутники, що доторкаються вершинами один до одного, нагадуючи "пісочний годинник", символізують Світ та Антисвіт. А місце їх дотику є своєрідним місцем переходу із одного світу до іншого. Інколи між трикутниками зображають лінію, що зветься "Кільцем Великого Світіння", яка символізує дзеркало, де один світ віддзеркалюється в іншому і навпаки. Такий символ часто прикрашає вишиті рушники Середньої Наддніпрянщини та Слобожанщини.
 
 

Шеврони
На старовинних українських вишивках ми бачимо подібні до трикутника фігури – шеврони – це ті ж трикутники, які не мають основи (незамкнуті). Ті з них, які обернуті вершиною вниз, означають жіночу, або матеріальну сутність, вершиною вгору – чоловічу, духовну. Шеврони з направленою вниз вершиною порівнюють з жіночим лоном, вмістилищем, у якому зароджується і виношується нове життя.
Лінійний орнамент із шевронів виглядає як зубчастий узор, ламана стрічка з ритмічним чергуванням. Шеврон із точкою перетину ліній вгорі вважається одним із найдавніших орнаментальних знаків, що зустрічався ще у малюнках палеоліту і означав гору або землю. Давні зразки вишитих рушників із символами шевронів були знайдені зокрема на Чернігівщині.
 
 

Спіраль
Хвилясті лінії, сигми, зигзаги пов`язують із водою. Дослідники давньої символіки відзначають, що малюнок вертикально розташованих паралельних зигзагів позначав дощ, що падає зверху, а горизонтальні зигзагоподібні або прямі лінії могли символізувати небесну вологу. Фігура спіралі також означала плинність часу та циклічний рух сонячного диска. У спіралі наші предки бачили схематичне зображенням еволюцiї Всесвiту, його безкінечності. Навіть структура людського ДНК подібна до схеми цього орнаменту: адже у кожній клітині безперервно відбувається плин енергій життя.
На давніх зразках зустрічався символ так званої трипільської спіралі – у вигляді кола чи півкола що поступово збільшується у діаметрі.
 
 

Хрест
Хрест (зокрема різні його модифікації) – один із найпоширеніших знаків у світовій культурі загалом. Він багатогранний і невичерпний та, на відміну від кола і квадрата, символізує ідею центричності, а не розмежування простору.

Цікаво, що прямий хрест – це символ Сонця, Творця, чоловічого начала. Косий хрест – уособлення жіночого начала, Місяця. Накладання цих двох фігур дає подвійний хрест, або 8-променеву зірку – символ об`єднання двох начал. Відомо, що ще у дохристиянські часи хрест служив оберегом від злих духів. Перехрещення двох ліній символізувало зустріч Земного з Небесним. Хрест означає також гармонію чотирьох стихій: вогню, води, землі і повітря. Хрест у колі – астрологічний символ Землі.
 
 

Сварга
Відомий під назвою свастика – це той самий хрест, але у русі. Символ сонячного культу, в магічну силу якого вірили усі древні народи. В давніх українців він асоціювався із силою домашнього вогнища, родинним щастям. Сварга може бути ліво- та правосторонньою. Лише остання означає рух за сонцем. Сварга,  повернута  проти  годинникової  стрілки,  вважалася  символом  оберегового духовного  полум'я,  а  за  годинниковою стрілкою  –  символом  родинного  вогнища.
Досить частим в українському вишитті (особливо на Правобережжі) є мотив так званої повної сварги (накладання лівооберненої свастики на правообернену). В народі його ще називають круторіжки. Це символ гармонії, створений двома врівноважуючими потоками. В українській вишивці він відомий ще як "колядник", знак єднання із мудрістю предків. Сварга – давній, енергетично дуже сильний знак.
 
 

Ключі
Вишивальниці різних регіонів України називають цей символ по-різному: на Поділлі кажуть "гесики", на Наддніпрянщині "ключі", в інших місцях "вужі", "s-мотиви". За формою цей знак – половина свастики, візуально – половина вісімки (8). Тому йому приписують трактування як "шлях до досконалості". Символ S – хвиляста лінія. Це знак земних "важких" вод (відмінних від небесних), материнської вологи Землі. Знак води, яка дає життя урожаю. Одяг із "ключовими" символами здатен оберігати енергетику людини від негативних впливів.
Дослідники кажуть, що у давнину для нашого народу символ сигма означав змію, яка асоціюється з водою. Змій як охоронець підземного світу символізував чоловічу сутність, родючість і запліднення. Він являвся в образі блискавки на дощовому небі. Край подолу жіночих сорочок вишивали рядами сигм, що своєю силою оберігали материнську сутність.
 
 

Повна рожа 
Рожечка, або восьмипроменева зірка утворюється накладанням прямого хреста (символ чоловічого начала, Сонця) і косого хреста (символ жіночого начала, Місяця). Поєднання цих двох сутностей закономірно дає життя усьому. Повну рожу називають також Зіркою Матері. Саме такий символ ми часто бачимо на іконах Богородиці.
Восьмикутна зірка – один із найпопулярніших геометричних мотивів в українській вишивці. 8 – невипадкове число. Біофізики кажуть, що саме така зірка – октаедрон – зображає модель побудови енергетичного поля довкола будь-якого живого організму. Людська зигота після поділу має саме 8 клітин, 8 енергетичних потоків, які надалі формують фізичну і духовну основу ембріона. 
 
 

Кривий танець
Знак, який ще називають безконечником і меандром. Остання назва грецька і походить від місцевої ріки Меандр. Та вченими доведено використання цього символу на території України ще 20 тис. років тому. В давній українській символіці його більш м`які вигини асоціюють з водою, гармонійним плином життя. Він утворює "вічний" безконечний орнамент, який снується, наче нитка долі, але завжди повертається до Першоджерела. Він зображає життєвий шлях і водночас є символом вічного буття.
Називаючи такий орнамент кривим танком, його пов`язують із обрядовим танцем, який українські дівчата традиційно виконували навесні, заряджаючи своїми рухами землю. Найчастіше символ безконечника можна зустріти на вишивках Гуцульщини, Волинi, Київщини, Кубанi та Полтавщини. Меандрові візерунки часто прикрашали саме чоловічі сорочки, символізуючи на них силу і життєву енергію.
 
 
(Використані джерела:
•    Білоткач Н. Первинність ритуального і вторинність декоративного у стародавніх вишивках
•    Власюк О. Символіка традиційних мотивів української вишивки
•    Герзун М. «Символіка орнаменту української вишивки та витинанки: порівняльний аналіз».
•    Китова С. Порівняльний літопис України: Семантика орнаменту українського рушника. – Черкаси, 2003.
•    Мельничук Ю.  «Символи та знакові системи орнаментів»
•    Чумарна М. Вишивання долі: символіка і техніки шитва. Львів: Апріорі, 2009. – 88с)
 Пригадавши матеріал з теми вишивка, наступним завданням над яким ми будемо працювати, буде власне і визначитися з вибором візерунка та вишитої роботи. А запропоную я вам для роботи візерунки зібрані Оленою Пчілкою і видані однією збіркою в 1826 році. Демонстрація робіт.
Для покращення ефективності творчого процесу слово надаю вчителю мистецтва.
2. ВЧИТЕЛЬ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА.
ЇЇ пісні, немов душа народу…
Саме таким представником душі народу є  Квітка Цісик. ЇЇ пісні протягом не одного десятиліття справляють на людей гіпнотичне враження
Хто вона була, де і як жила, чому так тужила за Україною — так і не пощастило ні від кого довідатися. Відомо одне, та й то не уточнене, що була Квітка Цісик українською емігранткою у Канаді, і, бездоганно оволодівши міс¬цевою мовою та звичаями, все-таки залишилася від¬даною дочкою рідної, далекої землі.
Ії пісня ніколи не підсилювалася з допомогою могутньої техніки, не супроводжувалася оглушливим оркестром, не демонструвалася під фонограму. Вона лилася з душі, котра через океани тягнулася до історичної батьківщини.
Слухаєш Квітку, і здається, що вічна розірваність на два береги, розшарпаність душі, витканої двома контрастами – червоним і чорним, лунає з її пісні. Як влучно написала про співачку, квітці якої не судилося розквітнути на батьківщині, поетичні рядки емігрантка  у Бельгії Тоня Білоус: «Я – квітка»:
Я - квітка степова,
Я - всіх і нічия.
Одне лиш прошу, пам’ятай:
Не рви мене і не ламай.
Землі, життя - оквіта я.
Я - всіх, твоя і нічия.
Більшість пісень, що співає Квітка, відомі у виконанні інших співаків. Але ніхто не зміг «переспівати» її. Не лише тому, що у неї чарівний, навіть хвилюючий тембр голосу, витончене сопрано, що заворожує, але й завдяки потужній енергетиці її пісні. Здається, що співачка, яка народилася за тисячі миль від України, знає про українську пісню і відчуває українську душу краще, ніж етнічні мешканці. В цьому, напевно, один із феноменів Квітки. Її талантом зачаровувалися в Україні, бажали досягти її рівня, її інтерпретація народної пісні стала взірцем для інших виконавців. Про це із захопленням згадував під час інтерв’ю з українським радіо у Вінніпегу незадовго до смерті Назарій Яремчук: «Ще ніхто і ніде так не заспівав пісні мого друга Володимира Івасюка, як це зробила Квітка».
Заворожує те, наскільки органічно і тонко Квітка передала дух і ментальність українців. Кожна пісня була для неї не просто виконанням, але й моментом переживання, відкривання України для світу і творення своєї маленької Батьківщини тут, у невеликій студії в Америці. У її пісні все: політ душі, фантазія, свобода і натхнення, чистота і трохи наївність, радість і життєва сила, а також смуток, тривога. Можливо, через те, що душа співачки завжди належала Україні, хоча голос – Америці.
Сім’я Цісиків підтримувала українські традиції: і Квітка, і її старша сестра Марія відвідували по суботах “Школу українознавства” і були активними учасницями “Пласту”.
Квітка взяла псевдонім Kacey – Кейсі – за першими літерами імені та прізвища K.C. – Kvitka Cisyk.
У 1983 р. Квітка з матір‘ю напівлегально відвідали Україну. В той час її пісні ще заборонено було транслювати по радіо, дуже мріяла дати серію концертів вже на незалежній Україні. Віктор Мішалов (австралієць українського походження), з яким Квітка навчалася в Консерваторії, приїжджаючи в Україну, привіз платівку Квітки Цісик. Тоді з’явилася перша платівка «Квітка» і вона була дуже популярна. Альбом ходив на касетах, на бобінах, люди переписували, слухали, всі захоплювалися і дуже хотіли побачити саму Квітку. Свого часу Олександр Горностай (один з організаторів фестивалю «Червона Рута») запрошував Квітку Цісик до України 1989 р. для участі у фестивалі, а в 1992 р. для участі в концерті з нагоди першої річниці незалежності України.
Унікальний тембр голосу Квітки Цісик, її елегантна манера виконання, бездоганна мова, - полонили мільйони українців у світі і не лише українців. Підраховано, що її голосом  насолоджувались більше 2-х  мільярдів людей.
Творчість Квітки не перестає дивувати  й сьогодні, а її пісня надихає. У ній все – ліричність та емоційність, глибина і проникливість, життєва мудрість, якась первісна гармонія і спокій. Тут немає пафосу і позірної риторичності. Її голос звучить плавно, без напруги і надмірності, але в ньому повно життєвої сили і крику душі. А коли слухаєш її пісні, то завжди відпочиваєш і наповнюєшся почуттям любові й… туги, немов наслідуючи символічні слова пісні «Два кольори», де любов і журба завжди поряд.
Перегляд відео
Втім Квітка часто говорила, що хоче зробити щось для України. І записала два альбоми українських пісень у 1980 і 1989. Їй акомпанували три десятки найкращих музикантів Нью-Йорка.
“Я всім говорила, що українська музика дуже гарна, мелодійна, і що український народ співучий. А мені відповідали: якщо так, зіграй що-небудь, – згадувала. – Це дуже сумно, але в нас (українців діаспори) не було жодної платівки на професійному рівні, оскільки це дорога річ і записати її забирає багато часу. Я зрозуміла, що мушу її зробити. І не тільки для своїх приятелів, але і для всіх українців. Адже у мене не було можливості щось зробити для нашого суспільства, а це був би такий подарунок. І я мріяла, що в Україні мене почують”, – згадувала Квітка.
Поет і видавець Іван Малкович згадував: “Коли я вперше привіз її диск 1990-го з Канади до себе в Карпати, то сусіди, як почули ”Ніч така, Господи, місячна, зоряна”, просили мене переписати їм платівку. Ми ж не знали, що там має бути це ”Господи”. Один чоловік, який жив на найвищій горі, мав гучномовця і в неділю після церкви пускав голос Квітки на всі найближчі гори. Вона співала ”Я піду в далекі гори”.
Слухання пісні «Я піду в далекі гори».
-    Якими почуттями наділена ця пісня?
-    Якими б кольорами у вишивці ви відтворили почуту пісню?
Співачка планувала відвідати Україну, а також родинне гніздо Цісиків – село Ліски на Коломийщині, де жили бабуся і дідусь та батько співачки – один з 8-ми дітей і де на старому цвинтарі похована бабуся. Бажала почути рідну мову на історичній батьківщині своїх предків, подарувати українцям ряд концертів.
Земляки з Лісок пам’ятають  свою квітку. Щороку, з ініціативи поета Ярослава Ясінського, на його власному обійсті (Циганському горбі) біля старої школи відбувається фестиваль імені Квітки Цісик. Спочатку він задумувався як поетичний. У його проведенні брали участь поети, барди і він був таким собі неформальним. Але з часом фестиваль розширив свій формат і став обласним літературно-мистецьким. До його участі долучилися аматори художньої самодіяльності, молоді виконавці, літератори з багатьох куточків України. 2 вересня 2017 року відбувся 10-й, ювілейний фестиваль. До фестивалю  в одній з реставрованих кімнат старої школи відкрили музей Квітки Цісик, демонстувався фільм «Квітка. Голос в єдиному екземплярі», збирали кошти на відкриття пам»ятника Квітці, звучала поезія, проза, есеїстка, пісня.
Таким чином  вшановується пам»ять Квітки Цісик та водночас популяризується рідна пісня та поетичне слово.
У 2013 році вийшов фільм "Квітка. Голос у єдиному екземплярі", присвячений пам'яті видатної особистості - всесвітньо відомої співачки українського походження Квітки Цісик. 4 квітня 2013 року їй мало б виповнитися 60 років, але через хворобу вона передчасно пішла з життя.
У 2018 році видана книга автора Романа Горака «Журавлі відлетілі: есеї про Квітку Цісик та її рід» українською мовою.
Вона прожила все життя у США, та, слухаючи її пісні, переконуємося, як сильно вона любила Україну. Її голос - чистий, багатий, гнучкий і водночас емоційний проникає в душу і серце кожного. Її пісенний талант служитиме ще багатьом поколінням дорогоцінною прикрасою у скарбниці української пісні.
        Її пісні, немов душа народу,
        Прислухайся до них і серцем доторкнись.
        У світлу пору і в часи незгоди
        Вони звучать як музика весни…

 IV. Етап закріплення нових знань. (1 хв.)
Фронтальне опитування:
1. які роботи можна оздобити вишивкою?
2. хто зібрав і доніс до нас запропоновані візерунки?

V. Практична робота (15 хв.)
Тема : вибір візерунка для вишивки, ескіз візерунка.
V.1. Вступний інструктаж. (1 хв.)
Повідомляю тему практичної роботи;
Мета : навчитися добирати візерунок відповідно виробу.
Завдання: вибрати візерунок відповідно виробу.
Повідомляю про вимоги до якості роботи.
Учні виконують роботу прослуховуючи українські пісні у виконанні Квітки Цісик.
 V.2. Самостійна практична робота учнів та інструктаж вчителя (13 хв.)
 Самостійна робота учнів.
(форма організації праці учнів індивідуальна) 
Паралельно з трудовими діями учнів виконується музичний супровід.
V.3. Заключний інструктаж. (1 хв.)
VI. Прибирання робочих місць. (1 хв.)
VII. Підведення вчителем підсумків заняття. (3 хв.)
Рефлексія.
 Учні озвучують свої сподівання від уроку і вибудовують квітку.  Чи залишились завдання на наступні уроки?
На початку уроку я вам наголосила, що вишивка для нас є генетичним кодом. Отож на згадку про урок, для практичного використання я вам дарую візерунки - коди вашого імені.
VIIІ. Етап інформації учнів про домашнє завдання. (0,5 хв.)
Повідомляю домашнє завдання:
завершити роботу над виконанням ескізу;
підготувати матеріали: тканина, нитки;