Основна мета сучасної школи полягає у формуванні здорової особистості. Здорової, як фізично, так і духовно. Тому кожен навчальний заклад сьогодні шукає свій шлях змін у просторі покращення якості освіти та виховання.

Ось чому тема створення у школі здоров‘язбережувального середовища є такою актуальною. Дане питання розглядалося на засіданні м.о вчителів естетично-трудового циклу, вчителів фізичної культури, основ здоров’я та захисту Вітчизни, було темою предметного тижня, є невід’ємною складовою кожного заняття, всієї методичної роботи .

На уроках трудового навчання використовую такі типи здоров‘язбережувальних технологій:

- здоров’язберігаючі;

- оздоровчі; 

- технології навчання здоров’ю;

- виховання культури здоров’я.

         При плануванні своїх уроків  прагну надавати перевагу здоров’язбережувальній діяльності:

• проводжу фізкультхвилинки (включаючи вправи для очей, пальців і дихальну гімнастику, спрямовані на зняття втоми, активізацію уваги);
• пропоную учням релаксаційні паузи;
• невід’ємною частино кожного уроку є дотримання правил з техніки безпеки;
• працюю над створенням сприятливого психологічного клімату, дотриманням санітарно-гігієнічних норм у навчальному кабінеті ( свіже повітря, відповідне освітлення, вологе прибирання, відповідність парт зросту і віку учнів);
• слідкую за дозуванням навчального матеріалу та оцінюванням діяльності дітей шляхом порівняння навчальних досягнень не з іншими, а з самим собою;
•  застосування елементів музико терапії, аромотерапії, кольоротерапії, є, мабуть, одними з найулюбленіших у школярів;
• слідкую аби не допускати стресових ситуацій;
• враховую працездатність і вікові особливості учнів;
• неодмінною умовою уроків трудового навчання є зміна діяльності, оптимальний розподіл програмового матеріалу;
• вважаю за доцільне гармонійно поєднувати навчання, виховання й розвиток особистості;

Аналізуючи програму з предмету можна стверджувати, що навчальний матеріал дозволяє пропагувати принципи здоров’язбереження на кожному уроці, при виконанні різних завдань.

Так при вивченні розділу «Кулінарія», учні знайомляться зі складом харчових продуктів, їх енергетичною цінністю, з потребою людини в енергії, яку вона отримує з їжею. Звертається увага дітей на необхідність своєчасного і збалансованого харчування. Учнями 5-го класу презентовано результати роботи над проектом «Харчуємось правильно».

При вивченні тем «Проектування та виготовлення виробів із текстильних матеріалів» школярі знайомляться з природними, штучними і хімічними волокнами, з яких виготовляють тканини, їх властивостями, застосуванням і впливом одягу та тканин, з яких вона пошита, на здоров'я людини.

Особливе місце на уроках технології займають такі розділи як «Гігієна житла», «Догляд за волоссям», «Побутова техніка». Діти отримують знання про послідовність прибирання житла, види побутової техніки, про фактори, що впливають на стан здоров’я людини, типами волосся та пристосуваннями для догляду за ним.

Якою би справою не займалася дитина, на який би урок не прийшла, головним завданням педагога є виплекати в неї прагнення до збереження свого власного  здоров’я.

Висновок

            Для ефективного впровадження в педагогічну практику ідей здоров‘язбереження необхідне вирішення трьох проблем:

 - Зміна ставлення вчителя до учнів. Педагог повинен повністю приймати дитину такою, якою вона є, і на цій основі намагатися зрозуміти її, її особливості, схильності, вміння та здібності, прогнозувати можливий шлях розвитку.

 - Зміна світогляду вчителя, його ставлення до себе, свого життєвого досвіду в бік усвідомлення власних почуттів, переживань з позиції проблем здоров'язбереження.

 - Зміна ставлення вчителя до завдань навчального процесу педагогіки оздоровлення, яка передбачає не тільки досягнення дидактичних цілей, а й розвиток учнів з максимально збереженим здоров'ям.

А завершити хотілося б словами:

 «Я не боюся ще й ще раз повторити: турбота про здоров’я – це найважливіша праця вчителя . Від життєрадісності, бадьорості дітей залежить їхнє духовне життя, світогляд, розумовий розвиток, міцність знань, віра в свої сили.» В.О.Сухомлинський

Міцного всім здоров’я!

Додаток

Психологічні технології:

 - Психогімнастика. Психогімнастика — допоміжний метод, який спирається на невербальну експресію, перш за все на міміку та жести — взагалі на рух. Це дає можливість глибше заглянути в переживання інших і наблизитися до розуміння цих переживань. Головна мета психогімнастики — зняття фізичних блоків та "тисків". Наприклад, "Ким із казкових персонажів ти міг би бути?", "Що б ти робив, якби був чаклуном?", "Ким би ти хотів стати, якби чаклун ірахував твоє бажання?" і т.д.

- Арт-педагогіка. Арт-педагогіка передбачає передусім роботу із здоровою особистістю шляхом організації живого конструктивного союзу дитини/дітей та дорослого у культуротворчому мистецькому просторі. 

- Казкотерапія.

- Кольоротерапія. Колір оточує людину всюди. Це потужна енергія, яка постійно впливає на людський організм. На жаль, більшість людей мало замислюється про те, яку роль в їхньому житті відіграє колір, який серйозний вплив на їх фізичний, розумовий і душевний стан він здійснює.

- Музикотерапія.

- Ігрова терапія.

            Наступна технологія – це Рухова активність.

            Завданням якої є:

- Корекція порушень постави;

- Зміцнення серцево-судинної і дихальної систем за допомогою виконання дозованих навантажувальних вправ;

- Зміцнення м'язів, розвиток гнучкості тіла;

- Навчання спортивним оздоровчим технологіям.

            Прикладом технології рухової активності є:

- Комплекси дихальної гімнастики;

- Пальчикова гімнастика тощо.

До інших здоров‘язберігаючих технологій належать:

- фітотерапія;

- ароматотерапія;

- вправи для очей, спрямовані  на зміцнення і розслаблення м'язів ока;

Здоров’язберігаючі технології – коротка характристика

Ароматерапія

Ця наука являється майже мистецтвом, яке допоможе відчути в продовж дня вам і дітям гармонію тіла і духа. Люди завжди запам’ятовують особливий аромат приміщення (якщо він є). Тому ви в змозі зробити свій кабінет неповторним саме таким чином. Заняття принесе подвійний ефект, якщо обраний вами аромат буде відповідати вимогам учбової діяльності, тобто стимулювати мозкову активність, цікавість до навчання, концентрацію уваги.

Впродовж уроків учні часто бувають розгублені. В такому випадку допоможуть стимулюючі та тонізуючі ефірні масла, які покращать пам’ять та увагу. Наприклад: грейпфрут, розмарин, лимон.

Зняти зайву дитячу тривожність вам допоможуть масла бергамоту, лаванди та м’яти. Зняти почуття напруги та нервозності, особливо на початку учбового року в шкільних приміщеннях допоможуть аромати герані, лаванди або іланг-ілангу.

Суміш масел сосни, м’яти та лаванди вбиває плетінь, мікроби та стафілококи. В кожному кубічному метрі учбового приміщення приблизно 9000000 мікробів (в той час, як у лісі їх 5, а у міській кімнаті 20 000) Тому разпилення таких сумішей, (розчинених водою) допоможе майже повністю відновляти мікрофлору приміщення впродовж дня.

Випалення ефірних масел також знижує концентрацію патогенних речовин та мікроорганізмів а також допомагає осіданню пилі. При вдиханні ефірні масла діють антівірусно, зупиняють збільшення та множення багатьох бактерій.

Наведемо приклад: у 1999 році під час епідемії грипу, вченими Донецького медичного університету було проведено дослідження в одній із шкіл. Впродовж чотирьох тижнів два рази на день ароматизували класи школи евкаліптовим маслом. Вчителям та учням подобалося працювати в таких умовах. А ще, результати показали, що завдяки цьому дослідженню значно знизилась кількість школярів, яких до цього постійно непокоїли нежиті та запалення носоглотки. А головне: захворюваність під час епідемії грипу в тестуємої школі була практично відсутня.

Музичний супровід уроку.

В музиці, як відомо, знаходиться величезний здоров’я зміцнюючий потенціал. Вона допомагає знімати стреси, стимулювати роботу мозку, підвищити засвоєння, сприяє естетичному вихованню. Наш емоційний стан, процеси сприйняття, запам’ятовування, розуміння залежить від того, що ми слухаємо. Звук – це енергія. Залежно від частоти коливання , рівня голосності, ритму, звук впливає на людину. Правильно підібрані мелодії здатні активізувати людські резерви.

Сучасний учень постійно шукає можливості послухати свою улюблену музику. Дослідження американських психологів говорять про те, що середній учень з 4 по 12 клас затрачує приблизно 10 500 годин на прослуховування музики. Це в два рази більше шкільного часу! По цим результатам можливо зробити висновок, що музика впливає на підлітків навіть сильніше телебачення.

А дослідження серед учнів 3-4 класів вказують на те, що будь-які дії, приклади, розповіді під музичний супровід залишаються у пам’яті дитини набагато довше. Крім того, учень, випадково знов почувши цю музику згадує про цікавий урок.

Існує безліч різних стилів та напрямків музики. Але дуже важливо правильно підібрати композицію для роботи на уроці. Тобто знайти музику, яка б сподобалася дітям. Якщо сьогодні ви вирішите використовувати чисто класичну музику, це скоріш за все викликає роздражнення серед учнів. Тому що різниця між «їхньою» та «вашою» музикою досить суттєва. І одним кроком здолати цю музичну відстань просто неможливо. Що ж тоді робити? Існує безліч нейтральної музики, звуки живої природи, або сучасне оформлення класичної музики. Також вам допоможуть фонограми досить відомих сучасних композицій.

До вашої уваги «Музична аптека»

Знімають стреси та оказують терапевтичний вплив:

· Балада групи «Іглз» - «Готель Каліфорнія»

· Хоральна прелюдія фа мінор Баха («Соляріс»)

· Арія Доніцетті «Слізна»

· Арія «Таміно» з «Чарівної флейти» Моцарта.

Тонізують та підвищують рівень працездатності:

Музика Брайна Адамса

· Музика Тіни Тернер

· Музика з балад Бон Джові

· Музичні композиції Рікардо Фольї

· Гітарні композиції

Допоможуть розслабитися:

· Музика Моцарта

· Музика Альбіноні

· Естрадні обробітки «Місячної сонати»

· «До Елізи» Бетховен

Довго підтримувати рівень працездатності та самоконтролю допоможе:

· Музика в стилі лаунж (медитативна музика)

· Етнічна музика у сучасній обробітки

Особливо посилює активність мозку:

«Соната для двох фортепіано» Моцарт

Дихальна гімнастика та фізкультхвилинка

Оздоровчі хвилинки під час уроків повинні комбінувати в собі фізичні вправи для осанки, вправи для очей, рук, шиї, ніг. Фізичні вправи краще проводити під музичний супровід. Цей прийом допомагає зняти втомленість, відновити рівновагу учнів. Такі вправи можна досить успішно надавати проводити самим учням або поєднувати з елементами ігор. Наприклад: зараз похиляться вперед ті, у кого день народження взимку та весною… теж саме зроблять всі, хто народився влітку та восени. А тепер піднімуться ті, хто сьогодні прийшли до школи.

На кожному уроці слід впроваджувати фізкультхвилинки. Згідно з вимогами Державних санітарних правил і норм улаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу (ДСанПіН 5.5.2.008–01) фізкультхвилинка має проводитись на п’ятнадцятій хвилині кожного уроку. Вона може складається з динамічних, дихальних вправ, вправ для збереження зору, пальчикової гімнастики тощо.

Фізкультхвилинки умовно поділяються на такі групи:

• фізкультурні вправи;
• імітативні руханки;
• музично-танцювальні паузи;
• ігрові хвилинки;
• валеологічні паузи;
• пальчикова гімнастика;
• вправи для попередження сколіозу;
• вправи для відпочинку очей.

Під час виконання вправ потрібно організувати провітрювання класної кімнати.

Добираючи вправи для фізкультурної хвилинки, слід керуватися такими вимогами: вправи мають відповідати віковим особливостям дітей, бути їм відомими і охоплювати великі м'язові групи. Щоб активізувати функції дихання і серцево-судинної системи, доцільно виконувати вправи типу потягування і розслаблення м'язів. Рухи під час фізкультурної хвилинки за своїм характером мають відрізнятися від тих, які діти виконують на заняттях. Наприклад, якщо в процесі малорухомих занять у дітей втомлюються м'язи ніг, спини, шиї, то під час фізкультурної хвилинки доцільно давати вправи з випрямленням ніг і тулуба, розведенням рук у сторони, нахилами голови, розслабленням м'язів кисті, а якщо втомлюються очі —виконувати вправи для очей. Момент проведення фізкультхвилинки на тому або іншому уроці визначає вчитель. Сигналом до виконання фізкультхвилинки є послаблення уваги учнів. Комплекси вправ змінюють через два-три тижні, причому можна змінювати не комплекс, а тільки окремі вправи, вихідні положення. Все це створює враження новизни.

Перед проведенням фізкультурної хвилинки дітям пропонують приготуватися до виконання вправ. Пояснення слід давати спокійним тоном, щоб не викликати зайвого збудження і не відвертати увагу дітей від навчального процесу. Під час фізкультхвилинок бажано відчиняти кватирки або вікна, якщо дозволяє погода. Вправи виконуються з різних вихідних положень: сидячи за столом, стоячи за столом, стоячи біля стола. До комплексів треба вводити вправи, які вже вивчалися на заняттях з фізичної культури. Це зекономить час, який довелося б витратити на пояснювання виконання вправи. Вправи слід погоджувати з характером занять. Наприклад, на заняттях з ліплення та малювання від одноманітних напружень у дітей стомлюються м'язи рук. Крім того, вони досить часто перебувають у зігнутому положенні. З огляду на це під час фізкультурних хвилинок на цих заняттях використовують вправи на інтенсивне потягування, виправлення та вигинання хребта, на розправлення грудної клітки, їх виконують одночасно з рухами рук. Такі вправи запобігають викривленню хребта. У комплекси фізкультурних хвилинок слід вводити вправи для ніг, особливо коли діти виконують комплекс у положенні стоячи за столом або біля стола. Такі вправи стимулюють кровообіг у нижніх кінцівках, у ділянках тазу і живота дитини. Під час проведення фізкультурної хвилинки треба стежити за тим як діти виконують вправи і робити потрібні зауваження. Особливу увагу слід приділяти диханню. Важливо, щоб діти дихали глибоко (вдихали через ніс, а видихали ротом), поєднуючи дихання з рухами. Якщо у вправах немає чітко обумовлених фаз вдиху та видиху дихати треба рівномірно в довільному темпі.

Пальчикова гімнастика

Ще у ІІ тисячолітті до нашої ери китайські мудреці знали, що існує взаємозв'язок між рухами пальців, кисті та розвитком мислення. Це підтверджують дослідження фізіологів. У роботах В.М.Бехтерева є висновки про те, що маніпуляції рук впливають на функціонування центральної нервової системи, розвиток мовлення. Прості рухи кистей допомагають зняти загальну напругу, а також власне з рук, розслаблюють губи, що сприяє покращенню вимови звуків, розвитку мовлення дитини.

Дослідження М.М. Кольцової свідчать, що кожен з пальців руки має своє представництво у корі великих півкуль головного мозку. Таким чином, мовлення перебуває у прямій залежності від розвитку дрібної моторики руки.

Народна мудрість здавна зберігає знання про доцільність використання ігор з пальчиками. "Пальчикові" ігри являють собою віршовані рядки, що ілюструються за допомогою ритмічних рухів рук, пальчиків. Пропонуючи таку гру, важливо відразу створити її настрій, правильно вимовляти кожен звук, заздалегідь продумати всі рухи і поступово їх повторювати.

Важливо, щоб гра повторювалась упродовж певного проміжку часу. Наприклад, гра, присвячена весні, протягом 2-х перших весняних тижнів. Потім на зміну приходить нова пальчикова гра, пов'язана із певною подією, святом, періодом року. Можна спеціально призначити час для пальчикової гри. Наприклад, на другому уроці, або після опрацювання нової теми.

Ігри з пальцями були створені для дітей дошкільного віку, але ними досить доречно користуватися у початковій школі, вони допоможуть вчителю не тільки розвивати мовлення та інтелектуальні здібності дитини, а також знімуть психічне навантаження, стануть у пригоді для створення робочого ритму впродовж дня.

Ігри та ігрова терапія

Гру традиційно зв’язують з дитинством. Переступаючи шкільний поріг, дитина починає процес навчання. Але ігрова діяльність продовжується, хоча змінюється її характер. Тапер гра допомагає розв’язати задачі різної важкості, формувати нові необхідні вміння та навички. Виконуючи правила гри, учні привчаються зосереджуватися, контролювати свою поведінку, в результаті чого виховується воля, формуються дисциплінованість, вміння робити за планом, приходити на допомогу один одному.

Ми сміливо можемо користуватися і під час уроків, факультативів, свят, або ж у групі тривалого дня.

Види ігор: Театралізована гра – це водночас розіграш певного літературного сюжету і фрагмент дитячого життя. В таких іграх діти входять в образ самі, або використовують ляльки (замість ляльок можуть бути картки з малюнками). Цим прийомом ми часто користуємося на уроках літератури, та літературних зустрічах.

Комп’ютерні ігри в наш час також не диво. І їх теж ми можемо сміливо використовувати на своїх уроках і робити це можливо вже с першого класу.

Рухливі ігри відіграють велику роль у вихованні свідомої дисципліни дітей, яка є неодмінною умовою кожної колективної гри. У процесі гри у дітей формуються поняття про норми громадської поведінки, а також виховуються певні культурні навички. Більшість рухливих ігор має широкий віковий діапазон: Вони доступні дітям різних вікових груп. Рухливі ігри розвивають фізичний стан дітей, фізичні якості, які розвиває легка атлетика, поширює кругозір дітей, впливає на психологічний стан, виховує морально-вольові якості, сприяє дотриманню дисципліни, розкутості і приносить користь у повсякденному житті.

Завдяки рухливим іграм діти, які займаються легкою атлетикою, можуть досягати бажаних результатів на тренуваннях та змаганнях, адже розвиваються не тільки моральні та психологічні якості, а й фізичні , котрі допомагають досягти бажаних результатів. Займаючись рухливими іграми діти удосконалюють будову тіла: зміцнюються м'язи спини, верхніх та нижніх кінцівок; корегують поставу, ходу.

Розважальні ігри – це ігри-забави (ігри с ляльками, предметами, танцювальні ігри) святкові розважальні ігри, театральні ігри. Такі ігри розширюють інтереси школяра, формують культуру спілкування, виховують почуття гумору. Театральні ігри наділяють учнів певними ролями при розіграші казок, історій.

Важливо відмітити, що у такі ігри грають будь-які класи. «Еврика», «КВН», різні пантоміми, «Юний детектив», брей-ринги, «Країна казок», осінні свята ці та багато інших ігор залишаються найулюбленішою розвагою учнів впродовж усього шкільного життя.

Гра-фантазія – у таких іграх дитячий задум реалізується у рольовий поведінці, за допомогою різноманітних засобів для безпредметної ігрової дії. Тобто міміки, жестів, малюнків, інтонації.

Народні ігри сприяють формуванню у дітей універсальних родових психічних здібностей людини, а також найважливіших рис психології народу, який створив гру. Найбільша кількість народних ігор – це рухливі ігри. Тому для ознайомлення дітей з історією рідного краю, а також з метою зміцнення здоров’я на свіжому повітрі можна проводити «Козацькі розваги», «Нумо, хлопці», «Веселі старти», «Старти надій». Поєднуючи елементи розповіді з конкретними розвагами та конкурсами.

Результат участі у таких іграх є не тільки у виграшу, (хоча це теж важливо для дитини) а й у почутті радості фізичних та моральних зусиль, долаючи припинення.

Психогімнастика

Завданням "психогімнастики” є збереження психічного здоров’я, запобігання емоційним розладам у дитини через зняття психічного напруження, розвиток кращого розуміння себе та інших, створення можливостей для самовираження особистості. Більшість психогімнастичних завдань побудовані на імітації певних почуттів та емоційних станів людини. Решта передбачає відтворення дітьми дій та вчинків уявних героїв. У таких іграх діти тренують свою увагу, пам’ять, спостережливість, витримку. А також вчаться розуміти людські емоції та контролювати їх. Такі вправи можуть проводитися у вигляді ігор де потрібно зобразити певні емоції, або продемонструвати певній емоційний стан (пантоміма).

Другий метод психогімнастики полягає у відображенні своїх емоцій та переживань у розповідях , малюнках, інсценівках, іграх - страхів, агресії, ревнощів. (Ці прийоми можуть бути як індивідуальні так і колективні. Наприклад гра «казковий маточок» де кожен учасник розповіді відмотує нитку та каже одне речення, яке продовжує попередню думку. Задача класу не тільки розказати історію про певну емоцію у казковій формі, а й знайти можливі рішення по її здоланню, знайти її корисні та пагубні риси. У вихованні вищих моральних почуттів велике значення має механізм "вживання в образ. Це, з одного боку, можливість побути в ролі тих істот, що лякають дитину, а також тих людей, з якими він спілкується. Таким чином дитина відходить від егоцентричної позиції у сприйманні ситуації.

З іншого боку, виконуючи роль позитивного героя, який не злякався, виявив турботу, надав допомогу іншим, учень одержує позитивний зворотний зв’язок: йому дякують, його хвалять, ним пишаються. Переживання радості з приводу того, "який я хороший ”, "як я добре вчинив ”, змінює самооцінку і значно краще впливає на поведінку, ніж докори і повчання.

Казки та казкотерапія

На слово «казкотерапія» люди реагують по різному. Часто її сприймають як дитячу терапію зовсім не корисну для дорослих, але це не так. Для кожного віку існують свої казки, а ця техніка має майже необмежені можливості.

Для казкотерапії казки підбираються різні: народні, авторські, сучасні, спеціальної розробки, психокорекційні, притчі, міфи, легенди, філософськи казки та багато інших. Можливий варіант – придумати казку самостійно, або колективно разом із дітьми. Казкотерапія – це психотерапія, вже існуючими казками та фантастичними героями. Вона допомагає отримати почуття захищеності у світі, надає можливість програти основні життєві ситуації у «захищеному режимі» - через казки. Також цей прийом допомагає дитині зрозуміти себе, виховати у собі корисні риси та звички.

Загальна ідея цього прийому полягає в тому, що дитина бачить себе на місті головного героя, живе разом із ним, вчиться на його помилках. Тобто людина з раннього віку за допомогою казок навчається примиряти на себе різні ролі: поганих та добрих героїв, творців та знищувачів, бідняків та багачів.

Арт техніка

В основі арт-техніки лежить творча діяльність, у першу чергу малювання. Творчий розвиток являється не тільки головним терапевтичним механізмом, саме він допомагає виховувати здорову особистість. За допомогою арт-техніки дитина має можливість виразити свої переживання, почуття, відношення. Крім того творча діяльність допомагає зняти напруження, сприяє підвищенню дитячої самооцінки, впевненості у власних силах, та взагалі розвиває творчі здібності.

Основна задача таких технік не в тому, щоб навчити дітей малювати. Головна ціль – це духовний розвиток, самопізнання людини через творчість та покращення адаптації школярів.

Незайвим для вчителя буде розуміння дитячого малюнку:

Самими розповсюдженими ознаками підвищеної тривожності є самовиправлення. Особливо ті, які не ведуть до покращення якості малюнка. Якщо якась частина малюнку детально штрихується це також вказує на підвищену тривожність юного майстра. Звертайте увагу на очі, якщо вони збільшені з заштрихованими зіницями, можливо дитина почуває страх. Прикрашання малюнку за допомогою необов’язкових додаткових деталей вказує на демонстративність дитини, на бажання бути значимим, тягу до зовнішніх ефектів. Частіше це зустрічається серед дівчат.

Дуже слабкий нажим олівця, низька деталізація малюнку свідчать про швидку втомленість, емоційну чуттєвість дитини, психічну нестабільність.

А діти, у яких дуже швидко змінюється настрій змінюють нажим олівця впродовж малювання декілька разів.

Імпульсивні учні часто не доводять лінії до кінця. Їх малюнки великі, часто несиметричні і призводять враження неакуратних.

Зустрічаються малюнки, де усі фігури зображені дуже маленькими. Часто вся композиція розміщується десь на краї паперу. Це означає, що малюк відчуває себе слабким та не вірить у власні сили. Можливо хтось із батьків занадто вимогливі з ним, або ж саме ваші – вчительські вимоги не дорівнюють його можливостям.

Якщо дитина малює людей у відкритих позах – руки не схрещені, а широко розставлені , фігурка крупна, частіше плавна, все це говорить про оптимізм та життєрадісність дитини, відкритість.

Якщо ж навпаки – «закрита» поза (руки прижаті до тілу або сховані за спиною, фігура витягнута) вказує на замкнутість, занадто стриманість. поведінки: збільшені кулаки, зброя, агресивна поза, чітко підкреслені нігті та зуби. Такі деталі можуть свідчити й про захисну позицію в поведінці.

Дорослим слід частіше приділяти увагу дитячим малюнкам. Вони здатні розповісти багато корисної, важливої інформації про дитину, попередити про виникнення певних психічних проблем.

Кольоротерапія

З самого народження кожного з нас оточують кольори, що виявляють вплив на організм, нервову систему та психіку людини, налаштовуючи його в унісон з оточуючим світом.

Колір значно впливає на нас: притягує нас і до нас, змушує робити покупки та викликає різноманітні емоції. Зумовлює раптові почуття і навіть фізіологічні реакції, від припливу крові до почуття холоду.

Колір може навіть лікувати. Наприклад, біль знімають відтінки блакитного. А сил надає помаранчевий. Зелений заспокоює. Недарма ми так намагаємось хоча б не на довго вирватись із міста - ближче до природи і її зеленому кольору.

Але окрім безпосереднього використання кольору існують психологічні, дуже дієві, техніки кольоротерапії - методу психологічного лікування з метою розслаблення, зняття стресів, підняття настрію та тонусу за допомогою кольорів.