Вчителі м/о працюючи за оновленими програмами з трудового навчання, музичного мистецтва, образотворчого мистецтва, основ здоров’я, фізичної культури зорієнтовані на формування в кінцевому результаті випускника — патріота України, який знає її історію; носій української культури, який поважає культуру інших народів; компетентний мовець, що вільно спілкується державною мовою, має бажання і здатність до самоосвіти, виявляє активність і відповідальність у громадському й особистому житті, здатний до підприємливості та ініціативності, має уявлення про світобудову, бережно ставиться до природи, безпечно й доцільно використовує досягнення науки і техніки, дотримується здорового способу життя.
У формуванні ключових компетентностей беруть участь усі навчальні предмети, інтегруючи процес навчання навколо них. Кожен предмет, маючи власний компетентнісний потенціал, вносить свій внесок у формування ключових компетентностей, тобто у творення навчального середовища української школи. Всі вчителі працюють над формуванням 10 – ти ключових компетентностей:
1.Спілкування рідною/державною мовою;
2. Спілкування іноземною мовою;
3. Математична компетентність;
4. Основні компетентності у природничих науках і технологіях;
5. Інформаційно-цифрова компетентність;
6. Уміння вчитися впродовж життя;
7. Компетентності ініціативності і підприємливості;
8 .Соціальна та громадянська компетентності;
9. Компетентність обізнаності та самовираження у сфері культури;
10. Компетентність екологічної грамотності і здорового способу життя.
Зміст навчальної програми з трудового навчання орієнтовано на формування в учнів ключових і предметних компетентностей, які покликані наблизити процес трудового навчання до життєвих потреб учня, його інтересів та природних здібностей.
Зазначена мета досягається шляхом залучення учнів на уроках трудового навчання до проектної діяльності як провідного засобу розвитку і навчання учнів, формування у них здатності до самостійного навчання, оволодіння засобами сучасних технологій, умінь конструювати власний процес пізнання і на практиці реалізувати заплановане.
Учнів 5–6 класів у процесі трудового навчання орієнтують на розуміння ролі матеріалів природного походження, як важливого екологічного ресурсу у збереженні довкілля; формування уявлення про сучасні технології виготовлення конструкційних матеріалів; усвідомлення важливості вибору миючих засобів та їх впливу на довкілля; розуміти необхідність дотримання правил безпечної праці та організації робочого місця; безпечно користуватися інструментами та електроприладами вдома та під час занять, критично ставитись до інформації про товари для збереження власного здоров'я; на проведення під час проектування міні-маркетингового дослідження з метою обґрунтування призначення і конструкції виробу; виконання різноманітних технологічних операцій та здатність уміло добирати ті з них, які дозволяють найбільш ефективно вирішувати практичні завдання; визначення орієнтованої вартості витрачених матеріалів для виготовленого виробу.
Учнів 7–9 класів у процесі трудового навчання орієнтують на усвідомлення важливості безвідходного виробництва; розуміння шкідливого впливу хімічних матеріалів на навколишнє середовище; обґрунтування значення хімічних матеріалів для збереження природних ресурсів; дотримуватись правил безпечної праці під час виконання технологічних операцій; розуміти шкідливий вплив фарбових матеріалів на здоров'я людини та знати способи запобігання їхній дії; дбати про одяг, взуття та дотримуватися відповідних санітарно-гігієнічних вимог; розпізнавати маркування пластмас для виявлення впливу штучних матеріалів на власне здоров'я та навколишнє середовище; розуміти чинники впливу хімічних матеріалів на здоров'я людини; на формування уміння економно використовувати матеріали під час їх обробки; визначати необхідну кількість матеріалів для виготовлення виробу; проводити міні-маркетингові дослідження з метою визначення характеристик виробу з позиції споживача і орієнтовної вартості готового виробу; добирати матеріали і технології їх обробки з метою виготовлення якісного виробу, який відповідає встановленим вимогам і є конкурентноспроможнім; визначення орієнтовної вартості виробу як готового продукту; добір інструментів та пристосувань відповідно до визначених завдань.
Основи здоров’я – інтегрований предмет, що за змістом об’єднує питання здоров’я та безпеки життєдіяльності. Вчитель працює над формування в учнів свідомого ставлення до свого життя і здоров’я, опанування основ здорового способу життя, життєвих навичок безпечної та здорової поведінки, формування в учнів здоров’язбережувальної компетентності.
Особливість методики уроків з основ здоров’я ґрунтується на тому, що оволодіння здоров’язбережувальними компетенціями потребує багаторазового відпрацювання. Найефективніше цей процес відбувається при взаємодії учнів, працюючи в групах.
Предмети художньо-естетичного циклу в школі спрямовані на розвиток емоційно-почуттєвої сфери учнів, формування їх художньо-образного, асоціативного, критичного мислення; створення сприятливих умов для продукування креативних ідей, реалізацію власних творчих потреб у художній діяльності та пізнанні. Водночас, через образний зміст творів мистецтва, відкриваються широкі можливості ефективно впливати на формування патріотизму, моралі та інших загальнолюдських цінностей.
Працюючи за оновленою програмою вчитель намагається розкрити можливості мистецтва щодо формування ключових компетентностей, які подано як система умінь (здатності людини реалізувати на практиці набуті знання і навички) і ставлень (якостей, що виявляються у поведінці особистості у певній ситуації чи її вчинках на засадах ціннісних переконань, поглядів, інтересів тощо). Пізнання музичного мистецтва відбувається через сприймання, інтерпретацію і оцінювання художніх творів з акцентом на творче самовираження учня, що реалізується, зокрема, у виконанні різноманітних завдань та мистецьких проектів (індивідуальних, колективних) відповідно до потреб учнів у співі, аналізі музичних творів, їх прослуховуванні тощо, що сприятиме активному формуванню компетентностей, визначених навчальною програмою.
Головними завданнями над якими працює вчитель образотворчого мистецтва є:
• ознайомлення учнів з образотворчим мистецтвом як явищем духовної культур;
• розвиток художнього сприймання, асоціативно-образного мислення, уяви, фантазії, інтуїції, художнього смаку, здатності отримувати естетичну насолоду від творів образотворчого мистецтва, краси навколишнього світу
• формування у школярів відчуття і розуміння художніх засобів виразності – колориту, форми, простору, композиції; розвиток відчуття ритму, фактури поверхні та індивідуальних творчих здібностей;
• зорового сприйняття й спостереження;
• засвоєння художніх технік та мистецької термінології;
• розвиток почуттєво-емоційної сфери, здатності емоційно відгукуватися на різноманітні вияви естетичного у навколишньому світі та мистецтві;
• формування духовних моральних цінностей, національно-патріотичної свідомості, художньо-естетичних смаків та інтересів;
• засвоєння загальнолюдських цінностей і закріплення в свідомості культурного досвіду людства;
• формування потреб до самореалізації через продуктивну художню творчість, художньо-естетичне наповнення навколишнього середовища у відповідності до вікових можливостей;
• виховання потягу до краси, радості життя та потреби його творчого оновлення. формування у школярів відчуття і розуміння художніх засобів виразності – колориту, форми, простору, композиції.
• Перш за все треба навчити учнів спостерігати оточуючий світ, бачити красу осіннього листочка, чарівність тендітної фіалки, звертати увагу на небо, хмаринки, що нагадують чарівних тварин, на різнобарвного метелика, що пурхає поміж квітів тощо.
• Розвиток художніх здібностей на уроках образотворчого мистецтва можливий тільки в процесі засвоєння і практичного застосування спеціальних знань, умінь і навичок. Так, засвоюючи знання про передачу простору, світлотіні, кольорознавства, композиції,оволодіваючи графічними уміннями і навичками, школярі тим самим розвивають свої здібності до образотворчої діяльності. Тільки під час постійної, послідовної практичної діяльності в учнів можуть розвинутися художні здібності.
• Важливу роль в естетичному вихованню дітей, в розвитку їх спостережливості грають подорожі в світ краси природи – екскурсії.
• На кожному уроці образотворчого мистецтва потрібно знайомити учнів з художніми творами – картинами видатних художників України та світу, вчити їх «читати» твори мистецтва, тобто бачити за допомогою яких засобів виразності художник передав особливості тієї чи іншої пори року, настрій та характер людини, об’єм предметів тощо.
Вчителі в своїй діяльності використовують навчальну та методичну літературу з предметів художньо-естетичного циклу зазначену у Переліках навчальних програм, підручників та навчально-методичних посібників, рекомендованих Міністерством освіти і науки України, що розміщені на офіційному сайті МОН. Під час підготовки до уроків вчителів використовувати періодичні фахові видання, зокрема науково-методичний журнал «Мистецтво та освіта», газету «Шкільний світ» та ін.
Основною метою вчителів «Фізичної культури» за оновленою програмою для 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів, у якій імплементовано компетентнісний підхід до вивчення предмета є: формування в учнів стійкої мотивації щодо збереження свого здоров’я, фізичного розвитку та фізичної підготовленості; гармонійний розвиток природних здібностей та психічних якостей; використання засобів фізичного виховання в організації здорового способу життя.
Навчальний предмет «Фізична культура» надає змогу:
• створити цілісну уяву про вплив занять фізичними вправами на розвиток особистості;
• оволодіти технікою рухових дій;
• набути навичок організації та методики проведення найпростіших форм занять фізичною культурою;
• сприяти профілактиці шкідливих звичок тощо.
Структура оновленої програми є максимально інформативною для вчителя. Дана структура дозволяє вчителю більш об’єктивно оцінити досягнення учня. У програмі чітко висвітлені знаннєвий, діяльнісний та ціннісний компоненти. Навчання – це продукт кількості, можливостей і якості викладання.
І, виходячи з вищесказаного, вчителі всіх перекислених предметів стикаються з однією проблемою – матеріальне забезпечення.
|
