«Мотивація навчальної діяльності як засіб формування творчої особистості».

(2018р.- 2022 р.)

Сенека молодший говорив: «Ми навчаємо не для школи, а для життя». Тому за 
мету ставила :
1.    Створення умови для формування  в учня як зовнішньої так і внутрішньої мотивації до навчально-пізнавальної діяльності.
2.    Формування у здобувача освіти ключових компетентностей та якостей:
•    здатності до самостійного набуття знань, пізнавальної активності;
•    вміння знаходити потрібну інформацію з колосального обсягу фактів, структурувати та аналізувати її;
•    вміння інтегрувати та синтезувати інформацію;
•    розумової активності, кмітливості й винахідливості;
•    прагнення добувати знання, необхідні для виконання конкретної практичної роботи;
•    самостійності при виборі й розв`язанні задач;
•    працелюбності, здатності бачити загальне, головне в різному й різне в подібних явищах;
•    потреби у постійному підвищенні кваліфікації;
•    розвинене уявлення, фантазія;
•    здатність до подолання інерції мислення;
•    вміння переносити знання, досвід у нові ситуації;
•    нахилів до певного виду діяльності;
•    вміння встановлювати причинно-наслідкові зв`язки, скриті взаємодії.
Працювала над вирішенням завдань :
•    навчити створювати нові образи, перебудовувати, комбінувати, синтезувати й аналізувати;
•    сприяти розвитку особистості, а не тільки придбанню знань, умінь та навичок;
•    підготовка людини, здатної працювати творчо, мислити, проникати в суть ідеї і втілювати її в життя;
•    прилучення дітей до продуктивної творчої праці;
•    допомогти дітям знайти свій творчий стиль.
        Керуючись досвідом науковців, використовуючи елементи   передового досвіду роботи учителів міста, особиста практика  дає підстави для висновку, що оптимальним для впровадження компетентнісного підходу в трудовому навчанні є сполучення таких взаємодоповнюючих та охоплюючих широкий спектр бажаних змін, елементів технологій:
•    новітні інформаційні технології;
•    технологія формування творчої особистості;
•    проєктні технології;
•    здоров’язбережувальні технології.
        В процесі своєї роботи,  реалізуючи науково-методичну проблему, намагалась сприяти розвитку як внутрішньої так і зовнішньої мотивації, необхідної умови для розвитку творчих здібностей учнів з метою формування життєвих компетенцій як сукупності взаємопов’язаних якостей особистості, необхідних для продуктивної дії в їх практичній роботі, тобто сприяла формуванню творчої компетентності, через:
•    мотивацію навчальної діяльності з домінуванням мотивів її удосконалення;
•    розвиток пізнавальної самостійності;
•    формування й розвиток творчих здібностей;
•    засвоєння узагальнених і раціональних способів діяльності;
•    формування досвіду самоосвіти;
•    використання на практиці здобутих компетенцій;
•    створення умов для розвитку та самореалізації учнів;
•    задоволення запитів та потреб школяра;
•    засвоєння продуктивних знань, умінь і навичок;
•    розвиток потреби поповнювати знання протягом усього життя;
•    створення простору для фантазії, уяви;
•    стимулювання пізнавального інтересу, потреби учнів у творчості.
         За час своєї педагогічної діяльності  виробила алгоритм розвитку творчої діяльності школярів, зважаючи на таку послідовність: 
а) базові знання учнів; 
б) особистісна орієнтація щодо доцільності отриманих знань;
в) виготовлення власного творчого продукту.
У процесі освітньої діяльності використовувала інтерактивні методи та прийоми. Вони є універсальними для розвитку життєвих компетентностей, формують уміння колегіально вирішувати завдання, сприяють активізації особистісних якостей школяра.  
Застосовуючи  елементи інтерактивних технологій,  дотримувалась  певних вимог до структури уроку, а саме:  мотивації;  оголошення, представлення теми та очікуваних навчальних результатів;  надання необхідної інформації;  інтерактивна вправа – центральна частина заняття; підбиття підсумків, оцінювання результатів уроку. 
Уроки трудового навчання мають захоплювати учнів, пробуджувати у них інтерес та мотивацію, навчати самостійному мисленню та діям, підвищувати інтерес до занять, що і ставила за мету. 
 На етапі активізації опорних знань та мотивації навчальної діяльності використовую такі прийоми як «Ланцюжок»,  «Продовж речення», «Так – ні», «Збери намисто». Наприклад, форму роботи – «Збери намисто» застосовую   при вивченні теми «Вишивка як вид декоративно-ужиткового мистецтва» у 6 класі. Учні отримують картки, в яких міститься текст із пропущеними назвами деяких ручних швів, які потрібно вписати в пропущені місця. Це завдання індивідуального характеру, під час якого учень виконує той обсяг, який може виконати, і працює у зручному для себе темпі. Таким чином, створюється оптимальна психолого-педагогічна ситуа-ція для реалізації навчальної мети. 
Мотивація є своєрідною психологічною паузою, яка дає можливість учням насамперед усвідомити, що вони зараз почнуть вивчати інший (після попереднього уроку) предмет, що перед ними інший учитель і зовсім інші завдання. З цією метою  використовую прийоми, що створюють проблемні ситуації, викликають у дітей здивування, подив, інтерес до змісту знань та процес їх отримання, підкреслюю парадоксальність явищ та подій. Це є коротка розповідь учителя, бесіда, демонстрування наочності й нескладна інтерактивна технологія («мозковий штурм», «мікрофон», «сенкан»), уявна прогулянка тощо.
Забезпечити використання інтерактивної методики можливо в умовах групової і парної форм організації навчально – трудової діяльності.   Досить часто на своїх уроках   впроваджую роботу в малих групах та парах. Робота в малих групах надає всім учасникам можливість діяти, практикувати навички співробітництва міжособистісного спілкування.  
Наприклад, під час вивчення теми «Оздоблення виробів. Кольорова гама різних видів гладі» у 8 класі,  пропоную  виконати таке завдання: із набору різнокольорових ниток вибрати ті, які підходять до вишивки. В кінці завдання разом із учнями робимо висновок, про розподіл кольорів на теплі і холодні.
Вивчаючи тему «Конструкційні матеріали та їх вибір» у 8 класі, застосовую прийом «Ажурна пилка», в ході якого кожна група дівчат отримує індивідуальне завдання - опрацювати теоретичний матеріал про волокна тваринного походження (шовк і шерсть). Потім група ознайомлює інших тільки з тим аспектом проблеми, який вони вивчали. Використання таких прийомів заохочує учнів до активності, розвиває розумову та практичну сфери, формує творчі компетентності.
Підвищити активність учнів у самостійному отриманні знань, придбанні навичок здійснення практичної діяльності можна шляхом впровадження проєктної технології, яка заснована на використанні проблемних, дослідницьких методів. Учні розробляють дослідницькі, інформаційні, практико – орієнтовані проєкти різної тематики. Спираючись на головні принципи у реалізації даної технології: самостійність, діяльність, результативність проєктна технологія дозволяє успішно формувати ключові компетентності особистості, у подальшому житті: комунікативні, інформаційні, соціальні, компетентності пов’язані з життям в багатокультурному суспільстві,  з навичками вчитися все життя, а головне спрямована на реалізацію творчого потенціалу  учнів.
Так, під час виконання творчого проєкту дівчата здійснюють економічний розрахунок фінансових затрат на виготовлення виробу, затрат часу, планують можливість масового підприємства, продажну ціну тощо. Навчальні проєкти містять у собі проблему, яка потребує вирішення та формулюють одне чи кілька завдань. Наприклад, під час вивчення теми «Технологія обробки текстильних матеріалів. Технологія пошиття спідниці» (8 клас) дівчатам треба дібрати модель, яка відповідає вимогам сучасної людини  та не потребує використання дорогих тканин, запропонувати послідовність пошиття виробу, можливі варіанти виготовлення спідниці, спланувати організаційно-технічні заходи, що забезпечать високу ефективність праці, а також підвищать її продуктивність, знизять собівартість, покращать якість продукції.
Використовуючи проєктний метод навчання, діти засвоюють усю технологію розв'язання завдань – від постановки питання до результату.
Проєктна діяльність залучає кожного учня до активного пізнавального процесу та дає змогу враховувати під час навчання національні, регіональні умови. Наприклад, зміст програми з трудового навчання, спрямований на виявлення та розвиток здібностей дітей із різних видів декоративно – ужиткового мистецтва: традиційної вишивки, в'язання, виготовлення сувенірів тощо.
Процес навчання будую таким чином, щоб учні могли порівнювати та узагальнювати матеріал, який вивчається, пов'язати його з вивченим, вичленити зі всієї суми теоретичних зв'язків та використовувати ті дані, які необхідні для виготовлення вибору.
На заняттях із предмета звертаю увагу учнів не лише на шляхи творчого отримання практичних завдань, а й мотивую їх знаходити ці шляхи самостійно.
Вважаю, що сучасний урок трудового навчання не може бути втиснений у традиційну класно-урочну систему. Тому  намагаюся  робити свої уроки «живою» формою набуття знань, перевтілюючи їх у гру, диспут, екскурсію, творчу лабораторію тощо. Тому, реалізувати методичну проблему на практиці,  допомагає впровадження  нестандартних форм проведення уроків, які за типом найчастіше є уроками узагальнення і систематизації знань: 
-урок-усний журнал «Таланти твої, Україно!», «Від ремесла до творчості»;
-урок-подорож у країну майстрів (зустрічі з народними майстрами);
-урок-презентація ( представлення власноруч виготовлених виробів);
- урок-конкурс (зробити кращий зразок).
Проведенню таких уроків передує велика дослідницька, пошукова і творча робота учнів, що підвищує їхню пізнавальну активність і самостійність, допомагає самореалізуватися.
Викладаючи предмет  використовую унікальну можливість розкрити і показати учням взаємозв’язок між виробництвом, технікою і мистецтвом. Адже сприйняття й розуміння людиною прекрасного виникло, головним чином, у процесі трудової діяльності. Працюючи, людина діставала задоволення від успішних творчих, фізичних i розумових зусиль, від корисності вдосконалення особисто виготовлених предметів, перетворення довкілля. Тому на уроках часто використовую репродукції картин, ілюстрації, музичні твори, фотографії  костюмів різних епох, цікаві композиційні рішення у вишитих виробах, елементи і прийоми сервірування столу. Так, наприклад, ознайомлюючи восьмикласників із темою «Художнє конструювання виробів», демонструю їм ілюстрації фасонів спідниць  різних історичних  періодів. Цікавим для учнів є ознайомлення із українським національним поясним убранням для жінок – запаскою, плахтою, обгорткою, паньовою та особливостями їхнього крою й оздоблення.     
Одна із  форм роботи, яку  використовую під час вивчення таких тем, як, «Проєктування виробів», «Технологія виготовлення вишитих виробів», – є «віртуальні екскурсії». Як правило, такі уроки  містять фотографії, ілюстрації, таблиці і схеми, супроводжуються виконанням музичних творів. Використання цієї форми роботи дає  можливість виховувати в учнів естетичні смаки і формувати творчу компетентність.
     Робота на уроках знаходить своє продовження в позаурочний час. Саме позакласна робота дає можливість залучати дітей до поглибленого вивчення і викликає зацікавленість предметом. Учні є активними учасниками гуртка декоративно-ужиткового мистецтва «Чарівна голочка», їхні роботи були представлені і визнані як кращі на міській, обласній, всеукраїнській виставці - конкурсі декоративно-ужиткового та образотворчого мистецтва «Знай і люби свій край». 
Отже, мотивація учнів до розвитку творчих компетентностей дозволяє повною мірою розкрити природні здібності дитини: неординарність думок, спроможність до висловлювання та застосування на практиці різноманітних ідей, можливість здійснювати «свій вибір», знайти себе у світі та відкрити світ у собі. Вважаю, що робота з мотивації до розвитку творчих здібносте сприяє формуванню життєвих компетентностей і має бути систематичною, здійснюватися на кожному уроці. Таким чином, головною метою уроків є формування особистості учня, розвитку його здібностей, обдарувань, наукового світогляду, тобто формування  і розвиток його життєвих компетентностей.
«Я торкаюся до майбутнього.  Я вчу.» Так висловилась про значення праці вчителя американський астронавт, вчитель Кріста Маколіфф. Погоджуючись з цією думкою, вірю, що воно обов’язково буде гарним.
Кінцевий результат
Сформована мотивована творча особистість, що: 
•    з бажанням береться до роботи,  з вірою і очікуванням  чогось нового, красивого;
•    здатна до вдосконалення своїх практичних навичок у виконанні тих чи інших технологічних операцій;
•    вміє знаходити рішення в нестандартних ситуаціях;
•    спрямована на відкриття нового;
•    здатна глибоко усвідомлювати свій досвід;
•    здатна до продуктивної творчої діяльності.